Іжора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Іжора
Іжорський прапор
Загальна кількість 327 чол. (2002 р.)
Найбільші розселення Ленінградська область, Фінська затока Росія
Мова іжорська мова
Релігія православ'я
Близькі етнічні групи водь

Іжораугрофінський народ. Сучасна територія розселення: Ленінградська область, на південному березі Фінської затоки, між Нарвою й Ломоносовим. Край Іжори називається Іжорія, або Інгерманляндія (іжорське інгерін маа (що значить "іжорська земля") і шведське ланд ("земля", "провінція")).

У XVIII сторіччі "іжорян" налічувалося близько 14,5 тисячі, наприкінці XI сторіччя - більше 20 тисяч. 1926 р. - 16030 іжорців. 1100 іжор в 1959 році і близько 800 в усіх наступних переписах. Перепис 2002-го року виявив 327 іжорців. Планова асиміляція і залякування, а також репресії щодо мови, шкіл і писемності, депортація під час війни змусило іжорців приховувати свою національність і не розмовляти іжорською з дітьми. Багато іжорців повертаючися в рідний край із заслання були переселені, в центральну Росію, — тому люди емігрували в Естонію і Карелію. В останній час багато іжорців переїхало до Фінляндії.

Іжора, поряд з водью - найдавніше населення північно-західних земель. Нещодавні антропологічні дослідження показали, що основу цього народу склали доіндоєвропейські й доугрофінські племена, тобто предками іжорів були найперші люди, що почали своє життя на землях від прилужських боліт до лембаловських озер. У другій половині ХІІ століття іжора вперше згадується в буллі Папи Олександра ІІІ, де говориться про язичників інграх, які визнавалися в Європі сильним і небезпечним народом. Згідно з руськими літописами, іжора з ХІІІ століття виступає разом з новгородцями у військових зіткненнях зі шведами, фінським плем'ям ємь і лівонскими лицарями. Так, у загальновідомому літописному сказанні про невську битву князя Олександра зі шведами в 1240 році говориться, що саме "старійшина в землі Іжерстей, ім'ям Пелгусій (або Пелгуй)" попередив новгородців про підхід шведських кораблів. А вже з 1270 року іжорські землі ввійшли до складу новгородської "волості".

Особисті інструменти