Іжорська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іжорська
ižor(k)an keeli/kiili
Поширена в: Ленінградська область Ленінградська область
Регіон: Іжорія Іжорія
Носії: близько 300
Місце: На межі зникнення
Писемність: латинка
Класифікація: Уральська
Угро-фінська
Фіно-саамська група
Балтійсько-фінська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна:
Коди мови
ISO 639-3 izh

Іжо́рська мова — мова іжорців, нечисельного народу, що мешкає в Ленінградській області РФ. Належить до північної групи балто-фінських мов. Близька до евремейського говору в групі західнокарельських діалектів.

Згідно з класифікацією ЮНЕСКО зарахована до мов під загрозою зникнення. Кількість мовців наближається до двох сотень, більшість з яких уже літнього віку.

Говори[ред.ред. код]

Зазвичай вирізняють чотири основні говори:

† — мертві говори

Нижньолузький говір суттєво відрізняється від інший іжорських говірок, що зумовлено впливом інгерманландської фінської та водської мов.

Писемність[ред.ред. код]

До 1930-х років іжорська мова писемності не мала. На початку 1932 року було створено писеманість на основі латинської абетки, почалося видання підручників, в інжорських національних сільрадах частина документації велася іжорською мовою. У 1936 році іжорську абетку реформовано. 1938 року видання книжок іжорською мовою та її викладання в школі було зупинено, іжорські національні сільради скасовано.

Іжорська абетка (версія 1932 року)[1]

A a Ä ä B в D d E e F f G g H h
I i J j K k L l M m N n Ö ö P p
R r S s T t U u V v Y y

Іжорська абетка (версія 1936 року)[2]

A a Ä ä B в V v G g D d E e Ƶ ƶ
Z z I i J j K k L l M m N n O o
Ö ö P p R r S s T t U u Y y F f
H h C c Ç ç Ş ş Ь ь
  1. Dubov V.S., Lensu J.J. Ensikirja ja lukukirja. L., 1932
  2. Iljin N.A., Junus V.I. Bukvari iƶoroin şkouluja vart. M.-L., 1936
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.