Ізабела Єрусалимська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ізабела I
IsabelaKOnrad.jpg
Весілля Ізабели та Конрада Монферратського
Королева Єрусалиму
Початок правління: 1192
Кінець правління: 1205
Попередник: Сибіла I
Наступник: Марія I
Дата народження: 1172
Місце народження: Наблус
Дата смерті: 5 квітня 1205(1205-04-05)
Місце смерті: Акра
Дружина: Онфруа IV Торон, Конрад Монферрат, Генріх II Шампаньський, Аморі Лузіньян
Діти: 2 сина та 4 доньки
Династія: Династія Анжуйська
Батько: Аморі I
Мати: Марія Комніна

Ізабела I (*1172 —†5 квітня 1205) — королева Єрусалим у 11921205 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася у 1172 році у родині короля Аморі I таМарії Комнін. У 1174 році втратила батька. Мати вийшла заміж вдруге — за Баліана Ібеліна. Своє дитинство провела у Наблусі. За часи правління хворого Балдуїна IV мати разом з Ібеліном намагалися зробили Ізабелу спадкоємицею трону. Вони наполягали, що саме вона народилася від законного шлюбу. У 1180 році відбулися заручили Ізабели з представником родини Торон. Це було необхідно, щоб підтвердити статус Ізабели як майбутньої королеви. Водночас шлюб з маловпливовою родиною забезпечував панівне становище Марії Комнін та Баліана Ібеліна. У 1183 році вона взяла шлюб з 10-річним Онфруа IV де Тороном. Весілля відбулося у Керакі Моавському. В цей час його взяв в облогу Салах-да-Дін. Втім, завдяки своєчасній допомозі короля Балдуїна IV молодят вдалося врятувати від полону. Після весілля деякий час тривала боротьба за право на спадкоємництво королівства між Ібелінами, прихильниками Ізабели, та Сибілою, яка спиралася на новоприбулих лицарів, здебільшого із Франції. Зрештою остання домоглася призначення свого чоловіка гі де Лузіньяна.

З цього моменту до 1190 року Ізабела ніякої ролі у політиці не відігравала. З початком Третього хрестового походу Ібеліни знову почали плести інтриги, щоб передати корону Ізабелі. Вони вирішили спиратися на Конрада Монферратського. Після смерті королеви Сибіли почалися інтриги стосовно передачі влади Ізабелі. У 1190 року Марія Комнін влаштувала розрив шлюбу доньки з Онфруа Тороном, а у 1191 році Ізабела вийшла за Конрада Монферрата. При цьому вона не прийняла королівського достоїнства, передавши його чоловікові. Але той вже 1192 року був вбитий. Тоді за наполягання короля Річарда I Левовове Серця Ізабелу пошлюбив його небіж Генріх Шампаньський. Цього разу Ізабелу I оголосили королевою. Проте фона неї залишалася номінально, за неї правив чоловік. Мешкала вона в цей час у Тірі. У 1197 році внаслідок нещасного випадку загинув Генріх. наступного року за наполягганням роду Ібелінів королева вийшла заміж за Аморі Лузіньяна. Вона знову передала реальну владу чоловікові та Ібелінам. Сконала Ізабела I 5 квітня 1205 року в Акрі, куди було перенесено столицю Єрусалимського королівства.

Родина[ред.ред. код]

1. Чоловік — Онфруа IV (1166–1197), син Онфруа III, володаря Торона

2. Чоловік — Конрад (1140–1192), марграф Монферратський

Діти:

3. Чоловік — Генріх II (1166–1197), син Генріха I, графа Шампані

Діти:

  • Марія (1193–1205)
  • Аліса (1195–1246)
  • Пилипа (1197–1250)

4. Чоловік — Аморі Лузіньян, король Кіпру

Діти:

  • Сибіла (1198–1252)
  • Мелісенда (1200–1249)
  • Аморі (1201–1205)

Джерела[ред.ред. код]

  • Régine Pernoud, La femme au temps des croisades, Paris, Stock, 1990, 405 p. (ISBN 2-234-02229-0)
  • Nicholson, Helen J. (ed.) The Chronicle of the Third Crusade: The Itinerarium Peregrinorum et Gesta Regis Ricardi, 1997, ISBN 0-7546-0581-7