Ізабелла I Вірменська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Забел
вірм. Զապել
Забел
Прапор
Королева Кілікійської Вірменії
1226 — 1252
Коронація: 14 червня 1226
Співправительь: Хетум I
Попередник: Левон II
Спадкоємець: Хетум I
 
Віросповідання: Вірменська апостольська церква
Народження: 25 січня 1216(1216-01-25)
Смерть: 23 січня 1252(1252-01-23) (35 років)
Дразарк
Династія: Рубеніди
Батько: Левон II
Мати: Сибілла Лузіньян
Чоловік: 1222–1225 Філіп Антіохійський
1226-1252 Хетум I
Діти: Від другого шлюбу:
Євфимія
Марія
Сибілла
Левон
Торос
Рита I
Ізабелла
Васак

Ізабелла (вірм. Զապել), відома також як Забел Рубінян та Ізабель. (27/25 січня 1216/1217 — 23 січня 1252) — королева Кілікійського царства, десятий за ліком правитель Кілікії. Походила з роду Рубенідів (Рубінян).

Життєпис[ред.ред. код]

Забел народилась орієнтовно в січні 1216/17 року. Була єдиною дочкою царя Левона та його другої дружини Сибілли.

У травні 1219 року цар помер. Перебуваючи на смертному ложі, він устиг назвати ім'я свого спадкоємця, ним виявилась його дочка Забел. Регентом малолітньої королеви був призначений Атом Баграський, проте за кілька місяців, 1220 року, його було вбито[1]. Після цього регентом став Костянтин Пайл з роду Хетумідів.

Проте остання воля померлого царя не всім припала до душі. Права Забел на трон оскаржили внучатий племінник Раймунд-Рубен та Іоанн де Брієнн, чоловік Стефанії, дочки покійного царя від першого шлюбу. Всередині Кілікійського царства права Забел на престол не оскаржувались, тому вірменська знать підтримала законну спадкоємицю престолу. В результаті цього віддані Левону князі схопили Раймунда-Рубена й запроторили його до в'язниці. Незабаром, після того як дорогою до Кілікії померли дружина та син Іоанна, той також припинив претендувати на трон[1][2]

Невдовзі, з метою зміцнення держави, регент вирішив видати Забел заміж за Філіпа, одного з синів правителя Антіохії Боемунда IV. Головною умовою під час укладення шлюбу була вимога регента Костянтина щодо прийняття нареченим вірменського віросповідання й поважного ставлення до вірменських традицій. Філіп погодився, після чого в червні 1222 року в місті Сіс відбулось весілля Філіпа Антіохійського та Забел. Новоспечений чоловік був визнаний принцом-консортом Кілікії. Однак Філіп не дотримався своєї обіцянки. Ображаючи національні почуття вірменів, він зневажливо ставився до вірменських традицій. При цьому проводив більшу частину свого часу в Антіохії, Філіп відкрито покровительствував латинським баронам. Дії Філіпа спричинили невдоволення як у народу, так і у знаті Кілікійського царства. В результаті чого, за три роки, його було ув'язнено, де він і помер[2].

1226 року регент, незважаючи на опір Забел, за благословення нового католикоса Костянтина I, видав її заміж за Хетума, одного зі своїх молодших синів. Таким чином Кілікія отримала нового царя Хетума I, який став засновником другої кілікійської королівської династії -Хетумідів.

Померла Забел 23 січня 1252 року, була похована в монастирі Дразарк[1].

Родина[ред.ред. код]

1-й чоловік з 1222 до 1225 Філіп Антіохійський
дітей — не було

2-й чоловік з 1226 −1252 Хетум I
8 дітей:

чоловік — Жульєн Греньє
чоловік — Гай Ібелін
чоловік — Боемунд VI
  • Левон III (коронований як Левон II) (1236–1289) — король Кілікії
дружина — Керан
чоловік — Костянтин

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Charles Cawley. «Lords of the Mountains, Kings of (Cilician) Armenia (Family of Rupen)». Medieval Lands. Foundation of Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 2012-04-26. Процитовано 2013-05-01. 
  2. а б Клод Мутафян // Le Royaume Arménien de Cilicie, XIIe-XIVe siècle// Видавництво «MEDIACRAT», стор. 54-56 (161) 2009 р. ISBN 978-5-9901129-5-7