Ізобутилен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Структурна формула ізобутилену
скелетна формула ізобутилену
3D модель ізобутилену

Ізобутилен, ізобутен, (CH3)2C=CH2 — ненасичений вуглеводень.

Ізобутилен був синтезований в 1868 р. О.М. Бутлеровим шляхом дегідратації третинного бутилового спирту.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Агрегатний стан: безбарвний газ;

Густина: 0,5942 г/см3

Молекулярна маса: 56,11;

Температура плавлення: -140,337 °C;

Температура кипіння: -6,896 °C;

Показник заломлення n25D: 1,3814;

Критична температура: 144,75 °C;

Критичне тиск: 4,0003 МПа;

Критична густина: 0,235 г/см3;

Отримання[ред.ред. код]

У промисловості ізобутилен отримують дегідруванням ізобутану на окисних каталізаторах (наприклад, Cr3O3 на Al2O3) при 500-600 °С або дегідратацією ізобутилового спирту.

Застосування[ред.ред. код]

Здатність ізобутилену полімеризоватися і сополімерізоватися використовують у виробництві поліізобутилена і бутилкаучуку. Ізобутилен застосовують також для алкілування ароматичних сполук та ізобутану з метою отримання ізооктану.