Ізобільне (Алуштинська міськрада)

село Ізобільне
Країна	Україна
Область	АР Крим
Район/міськрада	Алуштинська міськрада
Рада	Ізобільненська сільська рада
Код КОАТУУ	110390901
Картка на сайті ВР	Ізобільне
Основні дані
Засноване	кінець 15 століття
Перша згадка	1773 рік
Населення	2,3 тисяч чоловік (2009)
Площа	6,575 км²
Густота населення	349.8 осіб/км²
Поштовий індекс	98531
Телефонний код	+380 6560
Географічні дані
Географічні координати	044.702 0034.35444°42′06″ пн. ш. 34°21′16″ сх. д.44.701667° пн. ш. 34.354444° сх. д. 44.701667, 34.354444
Середня висота над рівнем моря	300—350 м
Водойми	Ізобільниське водосховище
Відстань до центру міськради	8 км
Найближча залізнична станція	Сімферополь
Відстань до залізничної станції	41 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Ізобільне, вул. Центральна, 1
Карта
Ізобільне
Ізобільне

Ізобільне (Алуштинська міськрада). Вид з Чатир-Дагу.

Ізобільне (до 1945 року — Корбекуль, крим. Körbekül) — село, Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим, центр сільської ради. Розташоване на висоті 300—350 метрів на рівнем моря під вершинами гори Чатир-Даг за 8 км від Алушти і за 41 км від залізничної станції Сімферополь. Площа села — 657,5 га, населення — 2,3 тисячі чоловік, дворів — 824 (2009).

Історія

Про стародавні поселення на території села і поблизу нього свідчать знахідки залишків неолітичного поселення, таврського могильника і поселення XIV—XV століть.

Село виникло наприкінці XV століття. Перша письмова згадка відноситься до 1773 року. Згідно з «Відомостями про всі поселення в Сімферопольському повіті» складених 9 жовтня 1805 року тут вже було 45 дворів і мешкало 212 осіб.

У січні 1918 року тут встановлено радянську владу.

На фронтах радянсько-німецької війни з ворогом боролися 113 жителів села, 109 з них нагороджені орденами і медалями, загинули в боях проти гітлерівців 30 жителів. На честь воїнів, які віддали життя за визволення села від фашистських загарбників, жителі села спорудили обеліск.

Станом на 1971 рік у селі мешкало біля 2 100 чоловік. Тут було розташоване будівельно-монтажне управління № 630 тресту «Укргідроспецбуд» та відділення радгоспу «Алушта», омсновним напрямом якого було виноградарство. Діяли середня школа, два клуби і бібліотека з фондом 13,5 тисяч книг, амбулаторія, два дитячих садки, пошта, побутовий комбінат, чотири магазини, дві їдальні.

Сучасність

У селі розміщується відділення заводу «Алушта», основним напрямом якого є виноградарство і будівельно-монтажне управління №626.

Джерела

	Портал «Крим»
	Ізобільне у Вікісловнику?
	Проект «Населені пункти України»
	Проект «Крим»

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.

Посилання

• who-is-who.com.ua