Ізолятор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Це поняття має декілька значень, ця сторінка містить посилання на статті про кожне з них. Якщо Ви потрапили сюди за посиланням із іншої статті Вікіпедії, будь ласка, поверніться до неї та виправте посилання так, аби воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Ізолятор (рос. изолятор, англ. insulator, нім. Isolator m) —
- Ізолятор — (Речовина) — діелектрик, що погано проводить електричний струм, тепло тощо.
- Ізолятор (Виріб) з фарфору, пластмас для кріплення проводів, шин та частин приладів, які знаходяться під електричною напругою. Розрізняють І. — лінійні — для кріплення проводів до опор ЛЕП; — стаціонарні — для монтажу струмопровід-них частин у розподільчих установках (РУ); — апаратні — для кріплення і розділення деталей в електричних апа-ратах та машинах.
- Ізолятор (Опора для монтажу НВЧ-конструкцій). Металевий відрізок короткозамкнутої на одному кінці 2-провідної або коаксіальної лінії довжиною ¼ довжини робочої радіохвилі. Має дуже великий електричний опір на другому кінці лінії. Використовується як опора НВЧ-конструкцій або як штучний зазор (обрив) на лінії.
- Ізолятор (Камера попереднього утримання затриманих).
- Ізолятор (Спеціальна палата, бокс) — Використовується для карантину та лікування хворих на висококонтагіозні захворювання. Має герметичні двері, або має окремий вхід з вулиці, окремий санвузол, витяжну вентиляцію.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
