Електробезпека

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вкрай грубе порушення техніки безпеки. Струмопровідні частини не захищені від потрапляння води всередину. Потенційно небезпечний пристрій - не має нормального заземлення.
Нехтування пожежною безпекою

Електробезпе́ка — система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, статичної електрики i електромагнітного поля. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання про електробезпеку необхідні всім людям, особливо тим, хто виконує електротехнічне обслуговування.

Способи захисту[ред. | ред. код]

  • електрична ізоляція
  • захист від випадкового дотику до струмопровідних частин
  • захисне заземлення, занулення, зрівнювання електричних потенціалів
  • захисне вимкнення
  • застосування наднизької (безпечної) напруги
  • контроль і профілактика пошкодження ізоляції
  • захист від небезпеки при переході з вищої сторони на нижчу
  • електричне розділення кіл
  • застосування індивідуальних захисних засобів

Безпечна напруга[ред. | ред. код]

SELV (safety extra-low voltage, низька напруга) — це напруга не більше 48 В змінного струму та не більше 120 В постійного струму, що застосовується в електричних колах для зменшення небезпеки ураження електричним струмом. Найбільший ступінь безпеки досягається за напруги до 12 Вольт. У виробництві частіше використовують мережі напругою 12 Вольт та 36 Вольт. Для створення таких напруг, використовують знижувальні трансформатори.

Гальванічне розділення кіл[ред. | ред. код]

Розгалужена електрична мережа великої протяжності, має значну ємність і невеликий опір фаз відносно землі. Через це, навіть дотик до 1 фази є дуже небезпечним. Якщо єдину мережу розділити на декілька невеликих мереж такої ж напруги, то небезпека ураження різко знижується. Зазвичай, поділ мереж здійснюється шляхом приєднання окремих електроустановок крізь розділові трансформатори. Захисне розділення електромереж, допускається лише для мереж до 1000 Вольт.

Електрична ізоляція[ред. | ред. код]

Шар діелектрика, яким покривають поверхню струмопровідних елементів, або конструкція з непровідного матеріалу, за допомогою якої струмопровідні частини відокремлюються від інших частин електрообладнання, називається електричною ізоляцією. Опір ізоляції повинен бути не менше 0,5 МОм.

Види ізоляції[ред. | ред. код]

Подвійна ізоляція
  • робоча — електрична ізоляція струмовідних частин електроустановки, що забезпечує її нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом;
  • додаткова — електрична ізоляція, передбачена додатково до робочої ізоляції для захисту від ураження електричним струмом у разі ушкодження робочої ізоляції;
  • подвійна — ізоляція, яка складається з робочої та додаткової ізоляції;
  • посилена — поліпшена робоча ізоляція, яка забезпечує захист від ураження електричним струмом не менше ніж подвійна ізоляція.

Захист від випадкового дотику до струмопровідних частин[ред. | ред. код]

Для усунення небезпеки дотику до струмопровідних частин електрообладнання необхідно забезпечити їх недоступність. Це досягається за допомогою розташування струмопровідних частин на недосяжній висоті або в недоступному місці, а якщо таке розташування неможливе — застосування огорож і бар'єрів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Жидецький В. Ц. Основи охорони праці [Текст]: підруч. / В. Ц. Жидецький. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. — 336 с. — ISBN 966-8013-11-5
  • Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів. Державний нормативний акт про охорону праці — Затверджено: Наказ Дернаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4. Дата введення 20.02.1998 р.

Інтернет-джерела[ред. | ред. код]