Ізоморфізм (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ізоморфізм (англ. isomorphism, нім. Isomorphie f, Isomorphismus m) — властивість, що виражає однаковість будови якихось сукупностей елементів, незалежно від природи цих елементів. Взаємна однозначність між системами або об'єктами, що розглядаються. Строго доведений ізоморфізм для систем різної природи дозволяє переносити знання з однієї галузі на іншу.

  1. Ізоморфізм (математика)
  2. Властивість речовин, аналогічних за хімічним складом, подібних за будовою і близьких за розмірами елементарних комірок, кристалізуватися в однакових формах. Розрізняють І. гетеровалентний, ізовалентний, аномальний, блоковий, досконалий або безперервний, полімерний, полярний та ін.
  3. Властивість атомів, йонів чи молекул взаємно заміщуватись у кристалах з утворенням кристалів мішаного складу — твердих розчинів заміщення. І. проявляється, зокрема, в кристалах галунів. І. дуже поширений у природі. Ізоморфізм є основною причиною наявності у рудах легко- і важко флотованих різновидів одного й того ж мінералу.

Різновиди ізоморфізму[ред.ред. код]

ІЗОМОРФІЗМ АНОМАЛЬНИЙ — ізоморфізм випадковий, викликаний близькістю деяких параметрів структури.

ІЗОМОРФІЗМ БЕЗПЕРЕРВНИЙ (ДОСКОНАЛИЙ) — ізоморфізм із широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів.

ІЗОМОРФІЗМ БЛОКОВИЙ — ізоморфізм, який виявляється у субмікронних проростаннях кристалів.

ІЗОМОРФІЗМ ГЕТЕРОВАЛЕНТНИЙ — заміщення в структурі кристалів одних йонів іншими, відмінними за валентністю, але близькими за радіусом.

ІЗОМОРФІЗМ ДОСКОНАЛИЙ — ізоморфізм з широкою областю та безперервним рядом змішаних кристалів.

ІЗОМОРФІЗМ ІЗОВАЛЕНТНИЙ — заміщення в структурі кристалів одних йонів іншими, однаковими за валентністю.

ІЗОМОРФІЗМ КОМПЕНСАЦІЙНИЙ — заміщення одного елемента, якого не вистачає в розплаві чи розчині, домішками, що призводить до підвищення вмісту елементів-домішок у мінералах.

ІЗОМОРФІЗМ НЕДОСКОНАЛИЙ (ОБМЕЖЕНИЙ, ПЕРЕРИВЧАСТИЙ) — ізоморфізм, при якому відношення кількості елемента, який заміщає, до заміщеного, знаходиться в певних межах. Наприклад, ортоклаз і альбіт ізоморфні при високих т-рах, а з пониженням т-ри вони розпадаються на окремі мінерали.

ІЗОМОРФІЗМ ОСОБЛИВОГО РОДУ — явище, при якому в кристалічну ґратку однієї сполуки включені шари або блоки інш. сполуки субмікроскопічних розмірів. При цьому утворюються своєрідні кристалозолі.

ІЗОМОРФІЗМ ПОЛІМЕРНИЙ — ізоморфізм, при якому кілька комірок однієї структури утворюють одну комірку іншої структури, наприклад, ізоморфізм у випадку TiO2 — FeNb2O6.

ІЗОМОРФІЗМ ПОЛЯРНИЙ (СПРЯМОВАНИЙ) — вибіркова здатність йонів до ізоморфного заміщення, зумовлена енергетичним виграшем.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]