Ізотов Микита Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Микиті Ізотову в Горлівці

Микита Олексійович Ізотов, рідко Никифор Олександрович Ізотов (27 січня 1902 — 14 січня 1951, Єнакієве) — український шахтар, передовик, зачинатель ізотовського руху.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 9 лютого (27 січня) 1902 року в селі Мала Драгунка (нині село Орловської області РФ) в селянській родині. Від 1914 року мешкав у місті Горлівка на Донбасі. Від 12 років почав працювати на брикетній фабриці. З 1922 року працював вибійником на шахті № 1 «Кочегарка».

1932 року застосував пневматичний відбійний молоток, виступив з ініціативою передачі досвіду молодим робітникам. 1933 року організував на шахті ділянку-школу («ізотовську школу») підвищення кваліфікації молодих вибійників шляхом виробітку інструктажу на робочому місці. У вересні 1935 році підтримав почин О. Стаханова і видобув за 6 годин 240 т вугілля (понад 30 змінних норм).

У лютому 1936 року встановив світовий рекорд — 607 т вугілля за 6-годинну зміну. Впродовж 1935–1937 років навчався у Промисловій академії.

З 1937 року на керівній роботі у вугільній промисловості — керівник тресту «Орджонікідзевугілля» в м. Єнакієве.

Помер 14 січня 1951 у місті Єнакієве, Донецька область.

Автор книги «Моє життя. Моя робота» (Харків, 1934)

Нагороди та звання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Сенин Г. Никита Изотов (1902–1951). 1951.

Посилання[ред.ред. код]