Ізотропія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ізотропі́я, Ізотро́пність (рос. изотропия, изотропность; англ. isotropy, isotropism; нім. Isotropie f) —
1) Незалежність фізичної величини від напрямку (частіше кристалографічного), через що вона не описується за допомогою вектора; ізотропними є всі фізичні скалярні величини, особливо в кристалі, що належить до регулярної системи.
2) Однаковість фізичних властивостей речовини (теплопровідність, електропровідність, пружність, оптичні властивості тощо) в усіх напрямах. Ізотропність характерна для рідин, газів та аморфних тіл, на відміну від анізотропії кристалів.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
