Ізюмський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізюмський повіт
Герб повітового центру
Губернія Харківська
Центр Ізюм

Ізюмський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Харківської губернії з центром у місті Ізюм, створений 1780 року.

Географія[ред. | ред. код]

Ізюмський повіт розташовувався на півдні Харківської губернії; межував з Зміївським, Куп'янським, Старобільським повітами Харківської губернії та Бахмутським та Павлоградським повітами Катеринославської губернії.

Мапа Ізюмського повіту. Друга половина ХІХ століття

Склад повіту[ред. | ред. код]

  • 41 волость
  • 2 міста:
  • повітове Ізюм із передмістями Наддонецький хутір, слободами Гнідівка, Гончарівка, Пимонівка, Піски, хуторами Вепрецький, Донецький, Карандик, Каштибівка
  • заштатне Слов'янськ із селами Богларівка, Бумаківка, хутором Тамицин

Література та джерела[ред. | ред. код]