Ізяславський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ізяславський район
Iziaslav district.png Iz flag.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Хмельницька область Хмельницька область
Код КОАТУУ: 6822100000
Утворений: 1923
Населення: 45 783 (на 1.08.2013)
Площа: 1250 км²
Густота: 37 осіб/км²
Тел. код: +380-3852
Поштові індекси: 30300—30375
Населені пункти та ради
Районний центр: Ізяслав
Міські ради: 1
Сільські ради: 29
Міста: 1
Села: 91
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 30300, Хмельницька обл., Ізяславський р-н, м. Ізяслав, вул. Грушевського, 5, 4-24-96
Веб-сторінка: Ізяславська районнна рада
Ізяславська РДА
Голова РДА: Поліщук Микола Андрійович
Голова ради: Борисюк Михайло Степанович

Ізя́славський райо́н — район на північному заході Хмельницької області. Центр — місто Ізяслав.

Площа району становить 1,3 тис. км². Населення — 52,6 тис. мешканців (2004). Територія району відноситься до Волинської землі.

Географія[ред.ред. код]

Ізяславський район розташований у межах Волинської височини.

За характером рельєфу район являє собою слабо хвилясту рівнину. Корисні копалини: торф, крейда, вапняки, глина, піски. Гідрографічна мережа Ізяславського району (річки Горинь, Хомора) досить розвинена і належить до басейну Дніпра.

Межує на північному заході з Рівненською областю (Острозький район, Острозька міськрада), на півночі з Нетішинською міськрадою, на північному сході зі Славутським, на сході із Шепетівським, на південному сході зі Старокостянтинівським, на півдні із Красилівським, на південному заході з Теофіпольським, на заході з Білогірським районами Хмельницької області.

Територією району течуть річки Горинь, Вілія, Хомора, Гнилий Ріг та інші, тут знаходиться Святе озеро. Через район проходять залізничні лінії Шепетівка-Подільська—Тернопіль і Шепетівка-Подільська—Старокостянтинів-1 і два територіальні автомобільні шляхи: Т 2313 — із заходу на схід і Т 1804 — із півночі на південь.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

До складу району входить 1 місто і 91 село, які об'єднані в 1 міську і 29 сільських рад.

Економіка[ред.ред. код]

Основними галузевими напрямками Ізяславського району є виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, продукції тваринництва, широко розвинута інфраструктура лісового та лісопереробного господарства.

Промисловими підприємствами району виробляються хлібобулочні вироби, ліс переробляється на будівельні матеріали і сировину для виготовлення целюлозно-паперової продукції.

Історія[ред.ред. код]

За даними археологічних досліджень перші поселення на території сучасного Ізяслава і району існували з часів пізнього палеоліту.

До наших днів у районному центрі збереглися чудові і майже повністю зруйновані пам'ятки архітектури: такі як замок князів Заславських (XV ст.), Костел Івана Хрестителя (XVI ст.), монастирський комплекс оо. Бернардинів (XVII ст.), палацовий комплекс князів Санґушків (XVII ст.), торговельний будинок (XIX ст.).

Ізяславський район був утворений Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року на території створеної Шепетівської округи і в склад якого увійшли Білогородська, Заславська і Михнівська волості.[1][2] 1930 року Шепетівська округа була ліквідована, а 1932 року район увійшов до складу утвореної Вінницької області.[3][2] 22 вересня 1937 року була утворена Кам'янець-Подільська область, до складу якої увійшов і Ізяславський район.[4][2] 16 січня 1954 року Кам'янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку. Сучасного територіально-адміністративного складу Ізяславський район набув 23 вересня 1959 року, після ліквідації Плужненського району і включення північної частини його території до складу Ізяславського району.[5][2]

Персоналії[ред.ред. код]

На території району народились такі визначні постаті України, як народний артист України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка Василь Іванович Зінкевич із села Васьківці; письменник, член Спілки письменників України Василь Іванович Кравчук з села Кіндратки; міністр транспорту та зв'язку України Георгій Миколайович Кірпа з села Клубівка; двічі Герой Соціалістичної Праці, народний депутат України двох скликань, заслужений працівник сільського господарства України, почесний академік Української академії аграрних наук Плютинський Володимир Антонович з села Борисів; Герої Радянського Союзу: Бортник Роман Йосипович і Тимощук Дмитро Іванович із села Плужне, Захарчук Микола Максимович із села Влашанівка, Делегей Микола Купріянович із села Комини, Онищук Олег Петрович із села Путринці (детальніше дивись статтю Герої Радянського Союзу та кавалери Ордена Слави Хмельницької області); професор, почесний ректор Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету Анатолій Олексійович Копилов з Ізяслава; начальник Київського військового ліцею, генерал-лейтенант Леонід Васильович Кравчук з села Припутні.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

Громади партнери:

Сусідні райони і міськради[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 559, 561–562.
  2. а б в г Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку ХХІ ст.
  3. Державний архів Хмельницької області (ДАХО). — Ф. Р. — 335 — оп. 1, спр. 627 — арк. 26
  4. Червоний Кордон. — № 222 (2407) за 24 вересня 1937 р.
  5. Радянське Поділля. — № 188 (8325) за 25 вересня 1959 р.
  6. Підписано угоду про співпрацю між Заславщиною і польською Островеччиною

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.