Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Із днів журби
Автор
Іван Франко Мова
українська Видання
1900
«Із днів журби» — збірка поезій українського письменника Івана Франка . Видана у 1900 році. До неї увійшли ліричні цикли «Із днів журби», «Спомини», «В плен-ері» та дві поеми «Іван Вишенський» і «На Святоюрській горі»[1]
Збірка передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті.
У збірці «Із днів журби» зібрано все, що з тих чи інших міркувань не ввійшло до попередніх збірок.
«День і ніч сердитий вітер»
«В парку є одна стежина»
У парку
«Коли часом в важкій задумі…»
«Де я не йду, що не почну…»
«Не можу забути!»
«Вже три роки я збираюсь»
«Безсилля, ах! Яка страшная мука»
«Недовго жив я ще, лиш сорок літ…»
«І знов рефлексії! Та цур же їм!»
«Я поборов себе, з корінням вирвав з серця»
«З усіх солодких, любих слів…»
«Я згадую минулеє життя…»
«Заким умре ще в серці творча сила…»
«О, бо і я зазнав раз щось такого»
«П'ятнадцать літ минуло. По важкій»
«Маленький хутір серед лук і нив…»
«В село ходив. Душа щемить і досі…»
«Ось панський двір! На згір'ї край села…»
«Найгірше я людей боявсь тоді…»
«Привіт тобі, мій друже вірний, гаю…»
Розмова в лісі
«Я побачив її — не в зеленом садку»
«Я не скінчу тебе, моя убога пісне»
«Мамо-природо!"
«По коверці пурпуровім…»
«Ходить вітер по житі»
«Суне, суне чорна хмара…»
«У долині село лежить…»
«Ой, ідуть-ідуть тумани»
«Над великою рікою»
«Дрімають села. Ясно ще»
«Ніч. Довкола тихо, мертво»
ШКОЛА ПОЕТА (За Ібсеном)
