Із днів журби
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Із днів журби» — збірка поезій Івана Франка. Видана у 1900 році.
Зміст |
[ред.] Тематика збірки
Збірка передає складні переживання автора, зумовлені об'єктивними труднощами у здійсненні задуманої громадської програми, а також болісними перипетіями в особистому житті.
[ред.] Зміст збірки
У збірці «Із днів журби» зібрано все, що з тих чи інших міркувань не ввійшло до попередніх збірок.
[ред.] Із днів журби
- «Коли часом в важкій задумі…»
- «Де я не йду, що не почну…»
- «Не можу забути!»
- «Недовго жив я ще, лиш сорок літ…»
- «І знов рефлексії! Та цур же їм!»
- «З усіх солодких, любих слів…»
[ред.] Спомини
- «Я згадую минулеє життя…»
- «Заким умре ще в серці творча сила…»
- «Маленький хутір серед лук і нив…»
- «В село ходив. Душа щемить і досі…»
- «Ось панський двір! На згір'ї край села…»
- «Найгірше я людей боявсь тоді…»
- «Привіт тобі, мій друже вірний, гаю…»
[ред.] В плен-ері
- «Мамо-природо!»
- «По коверці пурпуровім…»
- «Суне, суне чорна хмара…»
- «У долині село лежить…»
|
|||||
