Іккю Содзюн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іккю Содзюн

Іккю Содзюн (1 лютого 139412 грудня 1481) — японський чернець, поет, художник, каліграф, майстер чайної церемонії та театру Но. Представник культури Кітаяма періоду Муроматі.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Іккю Содзюн народився 1394 року на околиці столиці Кіото, в місцевості Саґа. Його батьком був Імператор Ґо-Комацу, а матір'ю — Ійо-но цубоне, пані з Ійо, яка, ймовірно, з роду Кусунокі. 1399 року Іккю віддали до Анкокудзі, одного пристоличних монастирів секти Ріндзай-сю.

Іккю також відомий як "Божевільна хмара". Його розуміння буддизму відрізнялося від звичного. Він також багато подорожував, спілкувався з простими людьми, малював і писав чудові вірші, та найцікавішими є перекази про його життя.

Кістки статуетки Будди[ред.ред. код]

Якось Іккюу спинився у храмі. Ніч була дуже холодна, а у храмі було 3 дерев’яні статуетки Будди, тож він спалив одного Будду, аби зігрітися. Монах, який завідував храмом, прокинувся і помітив, що щось відбувається, тож він звівся, аби поглянути, що робить Іккюу.
Будда палав, і Іккюу сидів, зігріваючи долоні біля багаття.
— Що ти таке робиш? — розлютився монах. — Ти божевільний? Я ж думав, ти буддист, тому й дозволив тобі лишитися у храмі. А ти вдався до найбільшого святотатства!
На що Іккюу мовив:
— Але ж Будда всередині мене дуже змерз. Тож у мене був вибір: або пожертвувати живим Буддою заради дерев’яного, або дерев’яним — заради живого. І я зробив вибір на користь живого.
Однак монах був таким розлюченим, що зовсім не чув його. Він закричав:
— Ти божевільний! Забирайся звідси негайно! Ти спалив Будду.
Тоді Іккюу став ворушити палаючого Будду палицею. Лишився тільки сам попіл, бо вогонь майже знищив статуетку.
— Що ти робиш? — спитав монах.
— Намагаюся знайти кістки Будди, — відповів Іккюу.
Тоді монах розсміявся і сказав:
— Ти або дурень, або божевільний. І абсолютно не сповна розуму! Звідки ж візьмуться кістки? Це всього лише дерев’яний Будда.
І Іккюу розсміявся у відповідь:
— Тоді принеси інших два. Ніч все ще дуже холодна, а до ранку досі далеко. Я не спалював Будду. Я спалив дерев’яну статуетку. А ти ще називав мене божевільним.[1]

Література[ред.ред. код]

  • Штейнер Евген Семенович, Иккю Содзюн: творческая личность в контексте средневековой культуры // Москва: Наука, — 1987 (рос.)
  • Штейнер Евген Семенович, Дзен-жизнь: Иккю и окрестности // СПб.: Петербугское Востоковедение, — 2006 (рос.)

Виноски[ред.ред. код]

Японію Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.