Ікона Миколи Мокрого
Київська ікона святого Миколи (Мокрого) — найдавніша відома чудотворна ікона святого Миколая, перша чудотворна ікона Русі, найшанованіша святиня Софії Київської.
До 1943 року зберігалася на хорах собору, в іконостасі Миколаївського вівтаря, праворуч від царських врат, в якості храмового образу. Сучасне місцезнаходження достеменно невідоме[1].
Зміст |
[ред.] Історія
[ред.] «Чудо про немовля в Києві»
В давнину на Русі собливою популярністю користувалося «Чудо про немовля в Києві», що датується дослідниками часом не пізніше 1091 року.
«Чудо…» розповідає про подружжя, яке вирушило на паломництво у Вишгород до мощів Бориса і Гліба на день їх пам'яті. Поверталися вони до Києва по Дніпру в човні. В дорозі жінка задрімала і упустила у воду немовля. У відчаї батьки дитини звернулись до св. Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитина була знайдена неушкодженою «…лежаще мокро перед образом св. Миколая» на хорах Софії Київської.
[ред.] Наукові дослідження
Перше наукове дослідження ікони здійснив перед реставрацією у 1882 році Адріян Прахов, який датував її 10 століттям і вважав візантійською за походженням. У 20-х роках 20 століття ікону ще раз відреставрували фахівці Всеукраїнського музейного містечка.
[ред.] Зникнення
Восени 1943 року, напередодні вступу до Києва радянських військ, ікону було вивезено до Варшави єпископом Переяславським, майбутнім Патріархом УАПЦ Мстиславом (Скрипником). Там він передав її архиєпископові Палладію (Відибіді-Руденку), який переправив святиню до Америки.
[ред.] Вшанування
За давньою традицією щочетверга після вранішньої літургії перед чудотворною іконою відправлявся молебень із акафістом св. Миколаю.
[ред.] Примітки
- ↑ Автентичність ікони, яка знаходиться у Троїцькому соборі Брукліна (Нью-Йорк), сумнівна.
[ред.] Джерела
- Київська ікона Св. Миколи Мокрого на американському континенті
- Найдавніша чудотворна київська ікона
- Миколи Мокрого ікона
