Ікса (притока Чаї)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ікса
57°46′24″ пн. ш. 82°37′45″ сх. д. / 57.77361100002777761° пн. ш. 82.62916700002777759° сх. д. / 57.77361100002777761; 82.62916700002777759
Витік кордон між Томською і Новосибірською областями, Росія (Васюганське болото)
• координати 56°19′59″ пн. ш. 82°09′38″ сх. д. / 56.33305555558377620° пн. ш. 82.16055555558378387° сх. д. / 56.33305555558377620; 82.16055555558378387
Гирло с. Підгорне, Чаїнський район Томської області, Росія (притока Чаї)
• координати 57°46′25″ пн. ш. 82°37′45″ сх. д. / 57.77361111113877712° пн. ш. 82.62916666669478616° сх. д. / 57.77361111113877712; 82.62916666669478616
Басейн басейн Обі
Країни:  Росія[1]
Прирічкові країни: Росія: Новосибірська область, Томська область,
Регіон Томська область[1]
Новосибірська область
Довжина 430 км
Площа басейну: 6 130 км²
Середньорічний стік 7,3 м³/с
Притоки: Антік[d], Q4131247?, Q4174546?, Q4218509?, Q4305935?, Q4319213?, Q4319458?, Q4362504?, Q4383794?, Q4449278?, Q4455105?, Q4461308?, Rybnayad, Q18400376? і Bobrovkad
Мапа

І́кса (рос. И́кса) — річка в Росії, притока Чаї (басейн Обі), тече у Томській області Васюганською рівниною.

Ікса починається у Васюганских болотах на кордоні Томської і Новосибірської областей. Спочатку тече на схід і північний схід кордоном між областями, потім повертає на північ і зберігає цей напрямок, дещо відхиляючись до заходу, до самого гирла. Річка тече територією Бакчарського і Чаїнського районів Томської області; впадає в Чаю біля села Підгорне.

Довжина річки 430 км, площа водозбірного басейну 6130 км². Середньорічний стік 7,3 м³/с. Живлення снігове і дощове. Повінь з травня до початку серпня.

Населенні пункти на річці: Плотніково, Бородинськ, біля гирла — Підгорне.

У 1960-х — 1970-х роках на Іксі за 5 км вище села Підгорного працювала Іксинська ГЕС (потужність 900 кВт). Електростанція була виведена з експлуатації і демонтована після підключення Томської області до єдиної енергосистеми; досі збереглася гребля і будівля ГЕС.[2].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Иксинская ГЭС [Архівовано 18 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)