Ілля Муромець
 Ілля Муромець (реконструкція по методу Михайла Герасимова) |
|
| Преподобний Печерський | |
|---|---|
| Помер | 1204 (?) |
| Канонізований | 1643 |
| У лику | Преподобний |
| День пам'яті | 1 січня |
Ілля́ Му́ромець, або Ілля́ Му́ровець, або Ілля Моравець — чернець і святий Києво-Печерської Лаври, чия дійсна постать має відлуння в однойменнім казковім образі з давньо-руських народних пісень, записаних в середині XIX ст., а також в образі силача з українських народних казок на ім'я Чобіток.
Зміст |
Життя [ред.]
Місце народження достеменно невідоме. Припускають що це місто Моровійськ (нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області Україна)[1], або селище Карачаров під Муромом (Російська Федерація).
Згідно з билинами — до 30 років не міг ходити (що підтвердили дослідження мощів святого), потім став воїном і за п'ять годин прибув до Києва у дружину до князя Володимира I. Ця подія чітко свідчить на користь малої батьківщини героя в селищі Морівськ. Поборов Солов'я Розбійника біля Чернігова і здійснив багато інших подвигів, всю здобуту у походах здобич роздавав бідним, сім'ї не мав, на старість став монахом у Києво-Печерській Лаврі, де нині знаходяться його мощі. В одній з битв відбивався чоботом від ворогів, за що отримав прізвисько Чобіток.
За свідченням Еріха Лясоти (1594 р.) славний герой чи як його в Києві називають Богатир, про якого складені числені легенди — Ілля Муромець похоронений в каплиці поза Св. Софією (можливо поза центральною частиною церкви), його саркофаг був зруйнований, але саркофаг його побратима в тій самій каплиці був збережений, a в Києво — Печерській лаврі був похований Богатир Чобітько, про якого легенда з чоботом. В билинах старих видань 19 ст. Іллю Муромця називають старим козаком, в новіших виданнях слова «козак» вже немає.
Проголошений святим у 1643 році. Життя Іллі Муромця-Чобітка відносять до XII століття. Дослідники датують його мощі XI–XII століттям. Припускають, що святий загинув при взятті Києва князем Рюриком II у 1204 році, котре супроводжувалося розгромом Печерського монастиря половцями, що були союзниками Рюрика.
Галерея [ред.]
-
«Богатирі»
Віктор Васнецов, 1881—1898
(Ілля посередині) -
«Ілля Муромець»
Віктор Васнецов, 1914 -
Мощі Святого у Києво-Печерській Лаврі
Див. також [ред.]
Література [ред.]
Видання
- Илья Муромец / Подг. текста, ст. и коммент. А. М. Астаховой. М.; Л., 1958. (Литературные памятники).
Дослідження
- Миллер О. Ф. Илья Муромец и богатырство Киевское. СПб., 1869.
- Миллер В. Экскурсы в область русского народного эпоса. М., 1892.
- Пропп В. Я. Русский героический эпос, 2 изд., М., 1958.
- Астахова А. М. Былины. Итоги и проблемы изучения, М.; Л., 1966.
- Хведченя С. Б. Илья Муромец — святой богатырь. К., 2005.
Примітки [ред.]
- ↑ Упродовж 70—80-х років XIX ст. дослідники: О. Міллер, А. Веселовський, М. Дашкевич, М.Халанський — досить регулярно, але обережно висловлювались на користь первинності форм типу Муровлин, Муровець, то після заміток В. Каллаша, ціла плеяда дослідників рішуче переходить на бік визнання більшої давності «в-форм» і, відповідно, південної прив'язки витоків билинного Іллі Муровця (Муромця). (Див. До питання про походження імені билинного героя Іллі Муромця (історико — географічний аспект))(PDF)
- ↑ Дмитро Калинчук : Загадка Іллі Муромця// Український тиждень [1]
Посилання [ред.]
- Славянская мифология и эпос(рос.)
- Былины об Илье Муромце (проект «Былины и сказки»)(рос.)
- Страсти по Илье (рос.)
- Українські билини Історико-літературне видання східнослов'янського епосу
- Дмитро Калинчук. Загадка Іллі Муромця // Український тиждень, 17.12.2010
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Ілля Муромець |
