Ілля Муромець
| Ілля Муромець (Чобіток) | |
|---|---|
Ілля Муромець (реконструкція по методу Михайла Герасимова) |
|
| Преподобний Печерський | |
| помер | 1204 (?) |
| канонізований | 1643 |
| у лику | Преподобний |
| день пам'яті | 1 січня |
Ілля́ Му́ромець, або Ілля́ Му́ровець — чернець і святий Києво-Печерської Лаври, чия дійсна постать має відлуння в однойменнім казковім образі з давньо-руських народних пісень, записаних в середині XIX ст., а також в образі силача з українських народних казок на ім'я Чобіток.
Зміст |
[ред.] Життя
Місце народження достеменно невідоме. Припускають що це місто Моровійськ (нині село Морівськ Козелецького району Чернігівської області Україна)[1], або селище Карачаров під Муромом (Російська Федерація).
Згідно з билинами — до 30 років не міг ходити (що підтвердили дослідження мощів святого), потім став воїном і за п`ять годин прибув до Києва у дружину до князя Володимира I. Ця подія чітко свідчить на користь малої батьківщини героя в селищі Морівськ. Поборов Солов'я Розбійника біля Чернігова і здійснив багато інших подвигів, всю здобуту у походах здобич роздавав бідним, сім'ї не мав, на старість став монахом у Києво-Печерській Лаврі, де нині знаходяться його мощі. В одній з битв відбивався чоботом від ворогів, за що отримав прізвисько Чобіток.
За свідченням Еріха Лясоти (1594 р.) славний герой чи як його в Києві називають Богатир, про якого складені числені легенди - Ілля Муромець похоронений в каплиці поза Св. Софією (можливо поза центральною частиною церкви), його саркофаг був зруйнований, але саркофаг його побратима в тій самій каплиці був збережений, a в Києво - Печерській лаврі був похований Богатир Чобітько, про якого легенда з чоботом. В билинах старих видань 19 ст. Іллю Муромця називають старим козаком, в новіших виданях слово козак вже не існує.
Проголошений святим у 1643 році. Життя Іллі Муромця-Чобітка відносять до XII століття. Дослідники датують його мощі XI—XII століттям. Припускають, що святий загинув при взятті Києва князем Рюриком II в 1204 році, котре супроводжувалося розгромом Печерського монастиря половцями, що були союзниками Рюрика.
[ред.] Галерея
-
«Богатирі»
Віктор Васнецов, 1881—1898
(Ілля посередині) -
«Ілля Муромець»
Віктор Васнецов, 1914 -
Пам'ятник Іллі в Муромі
-
Мощі Святого у Києво-Печерській Лаврі
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Упродовж 70 – 80-х років ХІХ ст. дослідники: О.Міллер, А.Веселовський, М.Дашкевич, М.Халанський - досить регулярно, але обережно висловлювались на користь первинності форм типу Муровлин, Муровець, то після заміток В.Каллаша, ціла плеяда дослідників рішуче переходить на бік визнання більшої давності «в-форм» і, відповідно, південної прив’язки витоків билинного Іллі Муровця (Муромця). (Див. До питання про походження імені билинного героя Іллі Муромця (історико - географічний аспект))(PDF)
- ↑ Дмитро Калинчук : Загадка Іллі Муромця// Український тиждень [1]
[ред.] Посилання
- Славянская мифология и эпос(рос.)
- Былины об Илье Муромце (проект "Былины и сказки")(рос.)
- Страсти по Илье (рос.)
- Українські билини Історико-літературне видання східнослов’янського епосу
- Дмитро Калинчук. Загадка Іллі Муромця // Український тиждень, 17.12.2010