Іллірійські провінції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Provinces illyriennes
Іллірійські провінції
1809 – 1816

Прапор Імперська провінція

Прапор

Столиця Любляна
Державний лад Not specified
Історія
 - Шонбруннський договір 1809
 - Ліквідовано 1816
Попередник
Наступник
Flag of the Napoleonic Kingdom of Italy.png Королівство Італія (Наполеонівська)
Republic of Dubrovnik Flag.png Дубровницька республіка
Королівство Іллірія Wappen Königreich Illyrien.png
Королівство Далмація Flag of Dalmatia.svg
Королівство Хорватія (Габсбурги) CoA of Croatia (Habsburg Monarchy).png
Coat of arms of Dalmatia.svg

Історія Далмації

Античність
Іллірія
Далмати
Далмація (Римська провінція)
Середньовіччя
Приморська Хорватія
Середньовічні Далмацькі князівства
Паганія
Дубровницька республіка
Рання сучасна історія
Полицька республіка
Хварське повстання
Іллірійські провінції
Королівство Далмація
20-те сторіччя
Приморська бановина
Далмацька битва
Французька імперія в Італії й Іллірії в 1810.
Французька імперія та в її складі Іллірійські провінції в 1811.

Іллірійські провінції (фр. Provinces illyriennes, словен. Ilirske province, хорв. Ilirske pokrajine ) землі на півночі і сході узбережжя Адріатичного моря, які були номінально частиною Франції протягом останніх років Наполеона. З сучасної точки зору назва означає «Південно-слов'янські провінції».

Історія[ред.ред. код]

Іллірійські провінції були створені згідно з Шенбруннським договором в 1809, коли від Австрійської імперії відійшли території Каринтії, Крайни, Хорватії на північний захід від річки Сави, Гориця і Градішка, і Трієст до Французької імперії після поразки австрійців в Ваграмській битві . Ці території, розташовані на північ і схід від Адріатичного моря — Далмації були об'єднані в Іллірійські провінції, як частина Франції, столиця яких була в Любляні (Laibach), в сучасній Словенії. Територія Дубровницької республіки, яка була приєднана до Франції в 1808, також була інтегрована в Іллірійські провінції.

Французька адміністрація, під головуванням генерал-губернатора, привнесла цивільне законодавство (цивільний кодекс) в провінції. Це була істотна зміна порядків на словенській та хорватській територіях, які раніше знаходилися під австрійською військовою адміністрацією. Огюст Фредерик Луї Мармон, був першим генерал-губернатором провінції з 8 жовтня 1809 року і займав цю посаду до січня 1811 року. 9 квітня цього ж року був призначений Анрі-Грас'єн Бертран на цю посаду і займав її до лютого 1812 року, 21 лютого його змінив Жан Андош Жюно. Наступним генерал-губернатором був Жозеф Фуше, з липня 1813 року і займав свою посаду всього один місяць.

У серпні 1813 року, Австрія оголосила війну Франції. Австрійські війська під головуванням генерала Франца Томассиха вторглися в Іллірійські провінції. Хорватські війська, що проходили навчання під егідою Франції перейшли на бік Австрії. Задар здався австрійським військам після 34 днів облоги 6 грудня 1813 року. У Дубровнику повстанці вислали французів і була створена тимчасова дубровницька адміністрація, сподіваючись на відновлення республіки. Дубровник був окупований австрійськими військами 20 вересня 1813 року.

Которська затока і його околиці були окуповані в 1813 році військами Чорногорії, яка окупувала терени до 1814 року, коли під тиском іноземних держав князь Чорногорії передав території австрійської адміністрації 11 червня. Британські війська були виведені з окупованих островів Далмації в липні 1815 року після битви при Ватерлоо.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Провінції, спочатку складалися з семи провінцій: Каринтія (столиця Лієнц), Істрія (Трієст), Крайна (Любляна), цивільна Хорватія (Карловац), Військова Хорватія (Сень, Далмація (Задар) і Рагуза і Котор. У 1811 Іллірійські провінції зазнали адміністративної реорганізації. Місцеперебуванням генерал-губернатора стала Любляна; край спочатку був роздільний на 4 інтендантств (Любляна, Карловац, Трієст, Задар) і 10 пів-інтенданств. Пізніше в тому ж році кількість інтендантств було збільшено до восьми — Віллах, Гориція, Рієка і Дубровник були зведені в ранг інтендантств. Були створені дві торгівельні палати, в Трієсті і в Дубровнику.

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bundy, Frank J. (1988). The Administration of the Illyrian Provinces of the French Empire, 1809-1813. Taylor & Francis. ISBN 0-8240-8032-7. 
  • Мапа