Іллірік (римська провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Римська провінція Іллірік
Римські провінції на Балканах.

Ілі́рік (лат. Illyricum) — провінція Римської республіки заснована на місці Іллірійського царства. Вона тягнулася від річки Дрін в сучасній Албанії до Істрії на півночі сучасної Хорватії і річки Сава в Боснії і Герцеговині. Центром провінції було місто Солін (лат. salonae), розташоване недалеко від сучасного міста Спліт в Хорватії.

Іллірія була переможена в 168 до Р. Х., коли римляни перемогли військо іллірійського царя Гентія. З 167 до Р. Х. південна частина Іллірії стала формально незалежним царством під протекторатом Риму.

Цей регіон мав важливе стратегічне і економічне значення для Риму На іллірійському убзережжі розташовувалося декілька крупних торгівельних портів, а у внутрішніх землях вівся видобуток золота. У Іллірії також починалася Егнатієва дорога, що сполучала Діррахій (сучасний Дуррес) на адріатичному узбережжі і Візантій на узбережжі Мрамурового моря.

У 59 до Р. Х. на підставі закону Ватінія Іллірія була перетворена на римську провінцію Іллірік і разом з Цизальпійською Галлією віддана Цезару, як проконсулу.

Провінція Іллірік збільшувалася у міру розширення римської держави в серії війн, відомих як Паннонські війни (лат. bellum Pannonicum) 12 до Р. Х., — 9 до Р. Х., проти паннонських племен. У 10 році, після повстання Бато (лат. bellum Batonianum) 6-9 років провінція Іллірік була розділена на дві частини: Паннонія на півночі і Далмація на півдні.

Назву «Іллірік» продовжували використовувати щодо до цього регіону, і пізніше воно було застосоване імператором Діоклетіаном до утвореної їм преторіанської префектури Іллірік, в яку входили Паннонія, Норік, Крит і весь Балканський півострів, за винятком Фракії.

Див. також[ред.ред. код]