Іллічівськ
| Іллічівськ | |||
|---|---|---|---|
|
|||
  |
|||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Одеська область | ||
| Район/міськрада | Іллічівська міська рада | ||
| Код КОАТУУ | 5110800000 | ||
| Засноване | XVIII століття | ||
| Населення | ▲59229 (01.01.2011)[1] | ||
| Агломерація | Одеська агломерація | ||
| Площа | 25 км² | ||
| Густота населення | 2369.1 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 68000—68090 | ||
| Телефонний код | +380-4868 | ||
| Координати | 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д.Координати: 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 29 м | ||
| Водойма | Чорне море | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Іллічівськ | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 46 км | ||
| - автошляхами | 29 км | ||
| До Києва | |||
| - автошляхами | 493 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33 | ||
| Веб-сторінка | Іллічівська міськрада | ||
| Міський голова | Хмельнюк Валерій Якович | ||
Іллічі́вськ — місто в Одеській області, відоме з XVIII ст. Пізніше з'явилися грецькі та німецькі переселенці. Історична назва — Бугові Хутори. Нині відомий як порт на поромній переправі Іллічівськ—Варна. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом Н04.
Зміст |
Історія [ред.]
З грудня 1791 року територія північного Причорномор'я офіційно ввійшла до складу Російської імперії.
Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. тут оселились греки, албанці, молдавани та німці.
В 1950 році прийнято рішення про будівництво великого військового заводу.
В серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було віднесено до категорії селищ міського типу і отримало назву Іллічівськ[2].
В 1956 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту. 5 серпня 1958 року — відкриття торговельного порту.
12 квітня 1973 р. Іллічівську надано статус міста обласного підпорядкування.
Загальні відомості [ред.]
Населення міста — приблизно 60 тис. ос. За національною приналежністю — близько 60% — українці, близько 30% — росіяни, 5% — болгари, молдовани, білоруси, румуни і гагаузи, 5% — інші.
Статус міста Іллічівськ набув у 1973 році. З тих пір місто дуже змінилось. Іллічівськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статусу місто-курорт, завдяки чому отримано великий стимул для розбудови і реконструкції рекреаційних зон.
У місті здійснено чітке зонування території: промислові райони розташовані уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Іллічівського морського торговельного порту. Приморська зона міста добре упорядкована. У ній розташовані парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря розташовані численні бази відпочинку. Переважна денна температура повітря в липні +32,5 °C. Випадає 386 мм опадів у рік. Важливий об'єкт туризму — музей художньої порцеляни різних періодів.[3]
Відомості про порт [ред.]
Іллічівський морський торговельний порт — один із найбільш «молодих» на Чорному морі. Будувався в радянський час з кінця 1950-х (закінчений в 1960-х) років в основному для морського товарообігу з країнами соціалізму.
Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Іллічівськ—Варна (Болгарія), Іллічівськ—Поті та Іллічівськ—Батумі (Грузія). У порту реалізовано міжнародний транспортний проект з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Іллічівськ—Київ—Мінськ—Вільнюс—Клайпеда і в зворотному напрямку.
Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, включаючи портальні крани вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, тягачі, автомобільні крани тощо.
До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажопідйомністю до 300 тонн, танкери-бункеровщики, плавучий зерноперегрузчик, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.
Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких складає різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні масла, технічні рідини.
Засоби масової інформації [ред.]
З 1977 р. видається газета Іллічівської міської ради «Черноморский маяк».
Галерея [ред.]
-
Набережна Іллічівська
-
Іллічівський маяк
-
Будівля міськвиконкому
Музика [ред.]
Незважаючи на невелику площу, Іллічівськ має дуже велику щільність музичних колективів, які грають, по-більшості, в андерграундних напрямках. З усієї кількості музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry[4], Ziegelstein. Також в Іллічівську з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal Special [4]. Пізніше організаторами цієї передачі була успішно зроблена організація концертів для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF).
Спортивні організації [ред.]
Завдяки приморським пляжам в Іллічівську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку пляжних видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м.Іллічівська.
У місті є футбольний клуб Старт, який виступає в чемпіонаті України з пляжного футболу.
У 2010 р. в місті було створено спортивне товариство «Здоров'я» метою є розвиток екстремальних і масових видів спорту. Головним проектом спортивного товариства в наш час є будівництво екстрим-парку «XS».
Міста-побратими [ред.]
| Країна | Місто | З якої дати |
|---|---|---|
 Естонія |
Нарва | |
 Туреччина |
Стамбул (район Бейоглу) | |
| Естонія |
Маарду | |
 Азербайджан |
Баку (Гарадазький район) | 2009 року |
 Польща |
Тчев | 2010 року |
Примітки [ред.]
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольского району Одеської області до категорії селищ міського типу».
- ↑ http://touregion.od.ua/index.php?&content_id=9966/
- ↑ а б [1]
Посилання [ред.]
|
|||||||||||
|
||||||||||
|
||||||||
