Ілоко
| Ілоканська мова ilokano, pagsasao nga Iloko |
|
|---|---|
| Поширена в: |  Філіппіни |
| Регіон: | північ о.Лусон |
| Носії: | 7,7 млн. ( Я1), 2,3 млн. ( Я2) |
| Писемність: | латиниця, раніше байбайїн |
| Класифікація: | Австронезійська сім’я: Малайсько-полінезійські Центральні:: Західний ареал:::Філіпінська зона:::: Північнолусонська гілка |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | ilo |
| ISO 639-3 | ilo |
Ілоканська мова (ілокано, ілоко) - одна з філіппінських мов, мова ілоків. Є основною мовою міжетнічного спілкування для народів, що живуть в північній частині Лусону і третьою за кількістю носіїв серед мов Філіппін.
Всього на Філіппінах нею говорить як рідною бл. 7700 тисяч чол., як на другою - 2,3 млн чол. (Оцінка, поч. 21 ст.). По-ілоканськи говорить також частина (75,6 тис. чол.; Перепис, 2000) філіппінських іммігрантів в США.
Зміст |
Питання класифікації [ред.]
Ілоканська мова є однією з філіпінських мов, входить в їх північнолусонську гілку.
Точніша класифікація до кінця не ясна: традиційно вважається, що вона утворює там окрему групу, проте за даними лексикостатистики вона опиняється в центрально-кордильєрській підгрупі південно-центрально-кордильєрської групи.
Лінгвогеографія [ред.]
Ареал і чисельність [ред.]
Поширена на Філіпінах - на північному заході острова Лусон (провінції Північний і Південний Ілокос, Абра, Ла-Уніон; загальна назва - Ілокандія), а також у багатьох інших районах острова (в суміжних провінціях Кагаян, Гірська Ісабела, Нуева-віскі, Кірін, Самбалес, Пангасінан, Тарлак, Нуева-Есіха, в Манілі) і на деяких інших островах (Міндоро, Мінданао та ін.)
Соціолінгвістичні відомості [ред.]
Ілоканською ведеться викладання в школі, теле- і радіомовлення, розвивається багатожанрова худож. література.
Діалекти [ред.]
Виділяються 2 діалектні зони: північна (провінції Північний Ілокос і Абра) і південна (Південний Ілокос і Ла-Уніон).
Писемність [ред.]
До кінця XIX століття використовувався ілоканський варіант філіпінського складового письма (байбайїн, випливає із брахмі, див. Індійське письмо).
Особливість цього варіанту - використання особливого знаку (у формі хреста) для позначення відсутності голосного після кінцевого приголосного (аналогічний знаку вірама в деванагарі). Найдавніша написана на ній пам'ятка - «Doctrina Cristiana» (1621).
З середини XVIII століття для письма використовується алфавіт на латинській графічній основі.
-
-
- Сучасний ілоканський алфавіт:
-
A a, B b, C c, D d, E e, F f, G g, H h, I i, J j, K k, L l, M m, N n, ñ, Ng ng, O o, P p, Q q, R r, S s, T t, U u, V v, W w, X x, Y y, Z z
Лінгвістична характеристика [ред.]
Фонетика і фонологія [ред.]
Вокалізм представлений п'ятьма голосними (на півночі - шістьма, так як включає ще і /ɯ/), причому фонеми /o/ і /u/ в споконвічних словах є Алофонами. У консонантизмі 21 приголосна, в тому числі 2 типу фонеми /r/ (як в іспанській) і альвео-палатальний ряд.
Морфологія [ред.]
Розвинена система демонстратів (службових слів зі значенням просторової, часової і дейктичної орієнтації).
У дієслівній словозміні крім афіксів широко використовується редуплікація.
Синтаксис [ред.]
Використовується особлива, т. зв. «Філіпінська» стратегія кодування дієслівних актантів, при якій роль семантичної теми висловлювання визначається афіксом в дієслові.
Література [ред.]
- Foronda M. A bibliographical survey of Iloko linguistics, 1621—1974 // Language Planning. Manila, 1977. P. 368—413 (496 items)
- Ilocano dictionary and grammar. Ilocano-English, English-Ilocano. Honolulu: University of Hawaii Press, 2001.
- Vanoverbergh M. Iloko grammar. Bauko, [1955]
- Widdoes H. A brief introduction to the grammar of the Ilocano language. Manila, 1950
Словники [ред.]
- Ilocano English English Ilocano Dictionary. Hippocrene, 1998.
- Carro A. Iloko-English dictionary, transl. and rev. by M. Vanoverbergh. [Manila, 1956]
- Constantino E. Ilokano dictionary. Honolulu, 1971
