Ільменіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ільменіт
Harvard Museum of Natural History. Ilmenite. Arendal, Aust-Agder, Norway (DerHexer) 2012-07-20.jpg
кристали ільменіту. Гарвардський музей натуральної історії
Загальні відомості
Клас мінералу оксиди і гідроксиди
Генезис магматичний, гідротермальний
Хімічна формула (Fe,Mg,Mn)TiO3
Ідентифікація
Колір залізо-чорний до чорного
Форма кристалів товстотаблитчастого габітусу {0001}, {1011}
Сингонія тригональна
Спайність відсутня
Злам раковистий до напівраковистого
Твердість за шкалою Мооса 5—6
Блиск напівметалевий
Прозорість непрозорий
Колір риски чорний, інколи бурий
Питома вага 4,72
Розчинність повільно розчиняється в гарячій соляній кислоті
Інші властивості
Хімічні властивості стійкий в гіпергенних умовах
Подібні мінерали магнетит, гематит
Магнетизм слабкий

Ільменіт (титанистий залізняк) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, з групи корунду-ільменіту. Оксид титану з істотним вмістом заліза, магнію та марганцю шаруватої будови. Отримав назву від Ільменських гір на Уралі. Цінна руда для отримання титану.

Загальний опис[ред.ред. код]

Хімічна формула мінералу непостійна: (Fe,Mg,Mn)TiO3, Fe — 36,8 %, Ti — 31,6 %, O — 31,6. Fe2+ ізоморфно заміщується Mg2+ i Mn2+; відповідно ільменіт може містити до 17% MgO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до гейкіліту), і до 14% MnO (утворюючи безперервний ізоморфний ряд до пірофаніту). Відомі також домішки Al, Nb, V, Cr, Со, Ni.

Кристалічна структура ільменіту подібна до структури гематиту, який часто присутній в ільменіті у вигляді твердого розчину, або є продуктом його розпаду. При кристалізації збагачених Ti залишкових магматичних расплавів з надлишком FeO и Fe2O3 утворюються титаномагнетити[1].

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють наступні відміни ільменіту:

  • ільменіт залізний (відміна ільменіту, в якому до 1/3 FeTiO3 заміщено на Fe2O3)
  • ільменіт магніїстий (пікроільменіт, ґейкіліт) MgTiO3
  • ільменіт марганцевистий (пірофаніт) MnTiO3
  • ільменіто-магнетит, або титаномагнетит (магнетит з домішкою ільменіту, як продукту розпаду твердого розчину);
  • ільменіт урановий (відміна ільменіту, яка містить до 9,8 % UO3)
  • ільменокорунд (гьогбоміт) Mg(Al, Fe,Ti)4O7
  • лейкоксен

Структура і габітус[ред.ред. код]

Модель кристалічної структури ільменіту
Габітус кристалів ільменіту
Кристал ільменіту з родовища Фроланд (Норвегія)

Сингонія тригональна, вид симетрії ромбоедричний[2]. Структурна комірка містить Fe2Ti2O6. Просторова група R3. Параметри структурної комірки: a = 5.093, c = 14.06, Z = 6; V = 315.84.

Звичайно ільменіт представлений вкрапленими зернами неправильної форми або суцільними зернистими масами, рідко сплощеними таблитчастими кристалами з гранями (0001), (1011), (1120), (1010), (0221) та ін., схожими на кристали гематиту; зустрічаються двійники по (1011)[3].

Генезис і родовища[ред.ред. код]

Мапа світового видобутку ільменіту (2005)

Утворюється у вигляді дрібних кристаликів на початковій стадії магматичної кристалізації як акцесорний мінерал. Відомий як мінерал пневматолітового, пегматитового і гідротермального походження. Ільменіт асоціює з магнетитом, сфеном і рутилом, який інколи утворює в ільменіті мірмекітові виділення. На земній поверхні стійкий і утворює розсипні родовища. Ільменіт — основна титанова руда. Крупні родовища знаходяться на Південному Уралі в Росії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, в рудах Бушвельдського комплексу в ПАР і рудного району Седбері в Канаді, крім того ільменітом збагачений місячний ґрунт.

В межах Українського щита розсипі родовища ільменіту і рутилу були відкриті на початку 1950-их років XX століття. Невдовзі почалася їх експлуатація на Іршанському родовищі, Самотканському, і Стремйоногорському. Розпочинається розробка Бирзулівського родовища ільменітів.

Найбільший у світі кар'єр з видобутку ільменіту на родовищі Теллнес, Норвегія

Головні методи збагачення — гравітаційні (на ґвинтових сепараторах, концентраційних столах, шлюзах, у важких суспензіях, струминних та конусних концентраторах) і магнітна сепарація з виділенням І. в колективний концентрат. Доводка концентратів ведеться магнітною і електростатичною сепарацією, гідравліч. або пневматич. концентрацією на столах. З тонкозернистих колективних концентратів і тонковкраплених титано-магнетитових руд І. добувається флотацією з жирнокислотними збирачами.

Сировинний потенціал України оцінюється в 900 млн т ільменіту і рутилу, що відповідає 30% зафіксованих світових запасів.

Використання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]