Ілів

На околиці Ілова

село Ілів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Миколаївський район
Рада	Стільська сільська рада
Код КОАТУУ	4623087607
Основні дані
Засноване	1400
Населення	271
Площа	0,766 км²
Густота населення	353,79 осіб/км²
Поштовий індекс	81615
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	049.529 0024.12549°31′44″ пн. ш. 24°07′31″ сх. д.49.528889° пн. ш. 24.125278° сх. д. 49.528889, 24.125278
Середня висота над рівнем моря	328 м
Водойми	р. Іловець
Відстань до районного центру	14 км
Місцева влада
Адреса ради	81615, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Стільсько, тел. 63-516
Карта
Ілів
Ілів

І́лів — село в Україні, Миколаївському районі Львівської області. Населення становить 271 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стільська сільська рада.

Історія

Село розташоване в пагористій місцевості і з усіх боків оточене лісами. Воно простягнулось у вузькій долині, вздовж невеликої річки Іловця. Назва села походить від великих ялинових лісів, які росли тут у давнину (у Карпатах здавна ялину називали «Іла»). З документів 1570 р. відомо, що лісовий масив на схід від річки Колодниці мав назву Іловця.

Історія села сягає вглиб століть. На високій скелястій, вкритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села, у давнину існувало городище. На цій горі досі є сліди двох концентричних оборонних валів та ровів. Тут же, з боку села, на стрімкому схилі розташовані три невеликі печери. Одна з них — це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Очевидно, в Ілові, як і в сусідньому Стільську, було давньоруське городище або капище Білих Хорватів. Відомо, що 1498 р. після татарських спустошень село було звільнене королем на шість років від сплати податків на користь війська. У ті роки село переходило від одного шляхтича до іншого. 1512 р. Ілів знову був звільнений на шість років від сплати всіляких податків після спустошення його волохами, а 1515 р. татари і волохи повністю спалили, спустошили і знелюднили його. Належав він тоді родині шляхтичів Тарлів, у власності яких довгий час перебувало багато сіл Миколаївського району (весь так званий Дроговизький ключ). Але навіть після таких погромів село щоразу потроху оживало, відбудовувалося. Пізно восени 1620 р. після чергового нападу татарської орди у селі залишилось лише кілька хат. Люди змушені були втікати на зиму до інших сіл, щоб не померти з голоду. Ще одне страхітливе спустошення випало на долю села восени 1648 р. Воно було спустошене татарами, церква і млин спалені, частина людей вимерла від епідемії, частина потраписа в неволю.

У селі в XIX ст. існувала школа-дяківка. У 1907 р. силами 14 селян була заснована читальня, однак діяльність її тривала недовго і була відновлена лише 1933 р. Але польська влада заборонила будувати для неї будинок. В 1935 р. в селі нараховувалося 100 хат.

За часу німецької окупації (1941—1944 рр.) багато молоді було підправлено на роботу в Німеччину. У червні 1944 р. німецькі карателі, виливаючи свою лють на партизанів, дотла спалили село і розстріляли шістьох його жителів.

Село Ілів було одним із центрів діяльності УПА. Тут діяли друкарня, аптечні та інші склади. В 1950-х рр. село було електрифіковане та радіофіковане. Був відкритий фельдшерський пункт для надання першої медичної допомоги. З початку 1960-х рр. село отримало автобусне сполучення з районним центром і Новим Роздолом. У 70-х рр. в селі почав працювати цех для виробництва картонної тари.

Фотографії

• 

  Інформаційна таблиця при підніжжі Токаревої гори

• 

  Скеля з рукотворною кімнатою-печерою

• 

  У кімнаті-печері

• 

  Скеля з входом до другої печери

Джерела

• http://mykolaiv.info
• Погода в селі Ілів