Ілій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анна показує свого сина Самуїла Ілії (Ян Вікторс, 1645)

Ілій (івр. עלי‎ — високий, обдарований) — біблійний персонаж Епохи Суддів, був священником (1 Сам. 1:9) та протягом сорока років суддею Ізраїля (1 Сам. 4:18).

Народження Самуїла[ред.ред. код]

За біблійною розповіддю Ілій зустрічає Анну, яка вимолює у Господа дитину у Храмі Господньому в Шіло і яка дає йому обітницю що син стане назореєм. Ілій відсилає її додому з запевненням народження сина «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала». Через рік Анна народила сина від свого чоловіка Елкана і назвала його Самуїл. Згідно з обітницею, яку вона дала, Анна привела свого сина до Храму і віддала на виховання до Ілії. Самуїл незабаром примітив що сини Ілії Хофні та Пінхас обкрадали жервоприношення та займалися розпустою з жінками, що служили при храмі. Він сказав про це самому Ілії, який проте лише виговорив це синам, однак сам нічого не робив щоби зарадити цьому. Одного разу Самуїл почув поклик Бога і передав його Ілії:

...Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм. .... І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні. Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку. А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня. А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні. (1 Сам. 2:29-36)

Втрата Ковчегу Завіту[ред.ред. код]

Згідно з Першою книгою Самуїла в період, що передував встановленню монархії в Ізраїлі (очевидно у 2-й половині XI ст. до н. е.), Ілій і два його сини — Хофні та Пінхас були священиками «Храму Господнього» в Шіло, де в той час знаходилася Скинія і Ковчег Завіту. Сини Ілія були «люди негідні, вони не знали Господа» (1 Сам. 2:12). Тоді до Ілії був посланий чоловік Божий, який сповістив кару за їхню провину. Під час війни з філистимлянами ізраїльтяни взяли з собою Ковчег Завіту, при якому були і священики щоби продемонструвати Божу підтримку. Однак Ізраїль зазнав нищівної поразки, обидва сини Ілії загинули разом із 30000 ізраїльтян, а Ковчег потрапив до рук ворогів, як і було сказано у пророцтві. Дізнавшись про це, Ілій впав зі свого стільця, зламав хребет і помер. Втім, йому до цього часу було вже 98 років.

Невістка Ілії, Пінхасова жінка, дізнавшись про смерть свекра і чоловіка, народила сина, якого назвала Іхавод («ганьба»), оскільки «Відійшла слава від Ізраїлю», вигукнула вона вмираючи, «бо взятий Ковчег Божий» (1 Сам. 4:22).

Посилання[ред.ред. код]

Ілій у bibelwissenschaft.de (нім.)

Джерела[ред.ред. код]

Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.