Іліє Вердец

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іліє Вердец

Іліє Вердец (рум. Ilie Verdeţ; * 10 травня 1925(19250510), Коменешті — 20 березня 2001, Бухарест) — румунський державний діяч, прем'єр-міністр Румунії (19791982), зять Ніколае Чаушеску.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 10 травня 1925 року в комуні Коменешті в сім'ї шахтаря.

З 12 років, зважаючи на складне становище сім'ї, працював шахтарем.

Член РКП з 1945 року.

Закінчив Бухарестську економічну академію.

У 19541956 роках — перший секретар обласного комітету Румунської робітничої партії в жудеці Хунедоара, потім — заступник завідувача організаційним відділом ЦК РРП.

Кандидат у члени ЦК РРП (19551960), член ЦК РКП (19601989), в березні — липні 1960 року, у 19741978 і в 19821984 роках — секретар ЦК РКП. У 1977 році Н. Чаушеску направив його для врегулювання шахтарських виступів у долині Жіу, однак Вердец не впорався із завданням і навіть два дні знаходився в заручниках.

Член Виконавчого комітету та Постійного Президії ЦК РКП (19661977), член Постійного Президії Політичної виконавчого комітету ЦК (19771989).

У 19651967 роках — заступник, в 19671974 роках — перший заступник прем'єр-міністра Соціалістичної Республіки Румунії.

У 19781979 роках — перший заступник прем'єр-міністра, голова Держплану.

З 1979 по 1982 рік — прем'єр-міністр Соціалістичної Республіки Румунії. Намагаючись вивести економіку країни з затяжної кризи, вступив в протиріччя з Ніколае Чаушеску і був вимушеним піти у відставку з поста глави уряду.

З 1985 по 1986 рік — міністр вугільної промисловості Румунії.

З 1986 по 1989 рік — голова комісії ЦК РКП з вивчення історії РКП з 1961 року.

Після повалення Чаушеску спробував сформувати новий уряд, але він ніким не був визнаний і проіснував менше години, аж до оголошення по телебаченню про створення Фронту національного порятунку. У 1990 р. вступив в Соціалістичну партію праці (рум. Partidul Socialist al Muncii), в якій також брав участь патріарх румунської політики, колишній генеральний секретар ЦК РКП і критик Чаушеску «зліва» Георге Апостол. Партія отримала невелике число голосів на виборах 1992 року, але надалі в парламент не потрапляла і незабаром була розпущена. Помер від серцевого нападу.

Джерело[ред.ред. код]