Ілі-тюркська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілі-тюркська мова
Ілі тюркі
Поширена в: Китаї (Ілійський край Сіньцзян-Уйгурського автономного району
Носії: 120 ос. (1982)
Писемність: безписемна
Класифікація: Алтайські мови
Тюркська гілка
Карлуцька група
Карлуцько-хорезмійська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 нема
ISO 639-2 tut
ISO 639-3 ili

Ілі́-тюр́кська мова (ілі́ тюркі́) — тюркська мова, якою розмовляють в Ілі-Казахському автономному окрузі Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Кількість носіїв на 1982 рік — приблизно 120 осіб; майже всі вони користуються також казахською та уйгурською мовами.

Народна легенда оповідає, що предки носіїв ілі-тюркської мови пересилилися у Китай більш як два століття тому з Ферганської долини. Тепер вони живуть у басейні річки Ілі, її приток та в місті Кульджа. Чисельність осіб, які розмовляють ілі-тюркською, постійно скорочується, оскільки серед них поширені шлюби з казахами й уйгурами, що має наслідком заміщення ілі-тюркської домінуючими мовами серед молодого покоління.

Класифікація[ред.ред. код]

Ілі-тюркська мова була уперше описана 1956 року. Разом з узбецькою та уйгурською мовами належить до карлуцької (чагатайської) групи тюркських мов, проте через сусідство її носіїв з носіями казахської виявляє кипчацький вплив (наприклад, асиміляція суфікса родового відмінка, перехід /ɣ/ у /w/ після голосних нижнього ряду).


Порівняння карлуцьких та кипчацьких ознак в ілі-тюркській мові наведено нижче:

Кипчацькі і карлуцькі риси в ілі-тюркській мові
  Казахська (Кипчацька) Ілі-тюркська Узбецька (Карлуцька) Українська
*G > w після низьких голосних taw taw tɒɣ гора
Асиміляція суфікса родового відмінка tyje+niŋ / et+tiŋ tʉjæ+nin / et+tin tʉjæ+niŋ / et+niŋ від верблюда/ з м'яса
*G > w > Ø після високих голосних sarɨ sarɨq sarɨq жовтий
Втрата гемінації (подвоєння) приголосних seɡiz sekkiz sækkiz вісім

Фонетика[ред.ред. код]

Ілі-тюркська мова має 7 голосних і 22 приголосні фонеми (звуки).

Приголосні[ред.ред. код]

Приголосні звуки в ілі-тюркі
Губно-губний Ясенний Піднебінний Задньопіднебінний Язичковий Гортанний
Носовий m n ŋ  
Проривний p b t d k g q    
Щілинний s z ʃ χ ʁ h
Одноударний ɾ
Апроксимант l j w

Голосні[ред.ред. код]

Голосні звуки в ілі-тюркській мові
Голосний переднього ряду Голосний не переднього ряду
Неогублений Огублений
Голосний високого піднесення i ɨ ʉ
Голосний середнього піднесення e ɵ
Голосний низького піднесення æ ɑ

Джерела[ред.ред. код]

  • Zhào Xiāngrú and Reinhard F. Hahn (1989). "The Ili Turk People and Their Language". Central Asiatic Journal 33 (3/4): 261–285.
  • Reinhard F. Hahn (1991). "An Annotated Sample of Ili Turki". Acta Orientalia Academiae Scientiorum Hungaricae 45 (1): 31–53.