Імператив
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імперати́в (лат. imperativus — владний, від лат. impero — наказую):
- Імператив (в юриспруденції) — обов'язковість. Наприклад імперативна норма (обов'язкова норма).
- Імператив (в філософії) — безумовне моральне веління; категоричний імператив Канта — загальний усеохоплюючий моральний закон, внутрішньо притаманний кожній людині. Див Категоричний імператив
- Імператив (в лінгвістиці) — наказовий спосіб дієслова.
