Імператив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Імперати́в (лат. imperativus — владний, від лат. impero — наказую):

  • Імператив (в юриспруденції) — обов'язковість. Наприклад імперативна норма (обов'язкова норма).
  • Імператив (в філософії) — безумовне моральне веління; категоричний імператив Канта — загальний усеохоплюючий моральний закон, внутрішньо притаманний кожній людині. Див Категоричний імператив
  • Імператив (в лінгвістиці) — наказовий спосіб дієслова.
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами