Імператор Ян
| Імператор Ян 煬帝 |
|
 Портрет суйського імпертаора Яна. |
|
| Народився | 569 |
|---|---|
| Помер | 11 березня 618 |
| Інші імена | Ян Гуан |
| Діяльність | дипломат |
| Титул | Імператор Суй |
| Попередник | Імператор Вень |
| Наступник | Імператор Гунь |
Імператор Ян (кит. 煬帝; 569 — 11 березня 618) — другий імператор китайської династії Суй, другий син імператора Веня. Роки правління:604 — 617. В історчиній літературі найчастіше вживається ім'я Суй Янді (隋煬帝) — Суйський імператор Ян.
Також відомий під іменами Їн (кит. 英), Амо (кит. 阿摩), а також імпертаор Мін (кит. 明帝) в часи короткого правління його онука Ян Тона.
Короткі відомості[ред.]
Власним іменем імператора Ян було Ян Їн. За порадою ворожбита його батько змінив ім'я сина на Ян Гуан. Після заснування династії Суй в 581 році Ян зайняв посаду принца Цзінь. У 588 році він був призначений командиром 5 армій, які вторглися у південну державу династії Чень і завоювали її. Військові успіхи Яна Гуана і поразки його старшого брата Ян Йона уможливили проголошення першого крон-принцем. У 604 році батько обох братів помер за загадкових обставин і Ян Гуан зійшов на престол під іменем імператора Яна.
Імператор Ян правив з 604 по 617 роки і завершив великих інженерних проектів, зокрема будівництво Великого каналу руками 2 мільйонів робітників. Він сприяв реконструкції Великого китайського муру, що забрало життя 6 мільйонів осіб. В часи його правління 8 мільйонів китайців були задіяні на від будовах імператорських палаців, доріг, військової техніки і кораблів.
Монарх намагався розширяти кордони своєї імперії, але робив це невдало. Завоювання південнов'єтнамської держави Чампа у 605 році провалилося через втрату армії, яку знищила малярія, а три невдалі кампанії проти корейської держави Когурьо у 612 — 614 років виснажили китайську скарбницю і спричинили загибель 3 мільйонів китайських солдат.
Надмірні будівничі плани та зовнішньополітичні амбіції Імператора Яна викликали народне повстання у Північному Китаї. Монарх спробував врятуватися на півдні, але у 617 році був задушений своїм генералом Юевенєм Хуанцзі. Невдала політика правителя коштувала життя не лише йому самому, але і його династії, яка припинила існування в 618 році.
В китайській історіографії та літературі Імператор Ян зображається як один з найбільших тиранів в історії Китаю.
Джерела та література[ред.]
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
