Імперія Меджепегіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Імперія Меджепегіт та залежні території

Імперія Меджепегіт (інд. Majapahit) — останнє індуїстське королівство в Індонезії, було розташоване на східній Яві, існувало між ХІІІ та XVI століттями.

Засновником імперії був Віджая, принц Сінгасарі. 1292 року монгольські війська прийшли на Яву, щоб помститися за образу китайського імператора Кублай-хана, завдану Джаякатваном, правителем Сінгасарі. Віджая допоміг монголам знищити Джаякатвана, а після цього виступив проти монголів і прогнав їх із Яви.

Під правлінням Віджая нове королівство, Меджепегіт, успішно добилося контролю над Балі, Мадурою, Малаєю та Тан'юнпурою. Найбільшої могутності королівство досягло у середині XIV ст. під керівництвом короля Хаяма Вурука та його першого радника, Джаяха Мади. Деякі вчені вважають, що колись королівство Маджапагіт займало всю територію сучасної Індонезії, інші стверджують, що територія обмежувалася східною Явою та Балі. Хоча, очевидно, що імперія Меджепегіт була дуже впливовою силою в регіоні, підтримуючи постійні відносини з Китаєм, Чампою, Камбоджею, Аннамом та Таїландом.

Золота ера королівства була скороминучою: імперія почала занепадати після смерті обох правителів. Швидке розповсюдження ісламу та розквіт мусульманських королівств у XV–XVI століттях ще більше пришвидшили падіння імперії.

Посилання[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.