Імперія Срівіджая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Срівіджа́йська імпе́рія (Śrivijaya) — морське торгове королівство, яке процвітало між VII та XII ст. на Малайському архіпелазі. Королівство, яке бере початок в Палембані на Суматрі скоро поширює свій вплив та починає контролювати Малаккську протоку. Вплив Срівіджайського королівства базувався на контролюванні міжнародної морської торгівлі не тільки на архіпелагу, але також й з Китаєм та Індією.

Срівіджая також була головним релігійним центром у регіоні, дотримуючись буддизму та скоро стала пунктом зупинки китайських паломників на їхньому шляху в Індію. Королі Срівіджаї навіть заснували декілька монастирів у Негапатамі, Індія.

Срівіджая продовжувала рости: до 1000 р. імперія контролювала більшу частину Яви, але скоро острів завоювало Кола, морське та торгове королівство, що вважало Свіріджаю перепоною морським торговим маршрутам між південними та східними часниками королівства. Близько 1025 р. Кола захопила Палембан, захопивши короля та винісши зі столиці всі скарби. Після цього загарбники почали нападати на інші частини імперії. До кінця ХІ ст. імперія розділилася на дрібні королівства і панівну ролі на Суматрі взяло королівство Малаю (столиця Джамбі), васал Яви. Яванське королівство Марагіт скоро зайняло панівну ролі на Індонезійській сцені.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це!