Імпринтинг
Імпри́нтинг (англ. imprinting, від imprint — залишати слід, фіксувати, запам'ятовувати), запам'ятовування — в етології та психології специфічна форма навчання; фіксація в їхній пам'яті ознак об'єктів при формуванні або корекції вроджених поведінкових актів.
[ред.] Імпринтинг у психології
Це психофізіологічний механізм, згідно з яким образ, сприйнятий в певний кризовий період розвитку, міцно запам'ятовусться в мозку, трансформуючись у стійку програму поведінки. [1]
[ред.] Імпринтинг у зоології
Основи наукової концепції імпринтингу заклав у 30-х рр. ХХ ст. етолог Конрад Лоренц, який зосередив свою увагу на статевому імпринтингу. Він вважав, що у птахів здатність до правильного розпізнавання статевого партнера не є повністю вродженою; статева поведінка дорослого індивіда спрямована на особин того виду, з яким вона виховувалася у ранньому дитинстві. За К. Лоренцом, статевий імпринтинг є незворотним і у цьому сенсі принципово відрізняється від навчання. Однак у качок, наприклад, здатність самок до розпізнавання самця свого виду запрограмована генетично, а у самців статевий імпринтинг у багатьох випадках є зворотнім.
Інший тип імпринтингу — вироблення так званої реакції слідування. Каченята, які були вирощені в інкубаторі, у віці 5-24 діб починають охоче слідувати за будь-яким живим або неживим об'єктом, який їм було вперше запропоновано. Цей тип імпринтингу є зворотним: інкубовані каченята, у яких вироблений імпринтинг на людину, легко переключаються на слідування за живою качкою, яку вони ніколи раніше не бачили.
До категорії імпринтингу також стійке запам'ятовування тваринами місця свого народження (див. хомінг), карти зоряного неба місця свого народження тощо.
Імпринтинг можливий лише на певному етапі раннього онтогенезу — у критичний, або чутливий період, причому для різних типів імпринтингу (статевий, реакція слідування тощо) та для стимулів різної модальності (візуальні, акустичні, ольфакторні) чутливі періоди можуть не збігатися.
Таким чином, імпринтинг являє собою особливу форму навчання, яка відбувається у період дозрівання сенсорних систем організму.[2]
[ред.] Посилання
- ↑ Ярослав Береговий. «Чистий аркуш» з необмеженими можливостями. Педагогіка раннього дитинства має надзвичайні перспективи.
- ↑ Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
