Імуногістохімія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Визначення протеїну CD10 в тканині нирки за допомогою ІГХ

Імуногістохімія або ІГХ — це аналітичний метод визначення протеїнів (антигенів) в клітинах біологічних тканин на основі реакції антиген-антитіло.[1] Не слід плутати ІГХ з імуноцитохімією, де той самий принцип застосовується дли визначення епітопів в окремих клітинах.

Зразки для ІГХ[ред.ред. код]

ІГХ можу проводитись на свіжезаморожених зразках або, найчастіше, на фіксованих в формаліні та залитих в парафінові блоки тканини. Тонкий шар (4-5 мкм) тканини нарізається мікротомом та переноситься на скельце для проведення подальших етапів ІГХ.

Методи ІГХ[ред.ред. код]

ІГХ може проводитись прямим або непрямим методами. При прямому методі використовують лише первинні антитіла, мічені хромогенними або флуоресцентними репортерами для їх візуалізації. Використовується рідко, оскільки в цьому випадку отриманий сигнал може бути досить слабким. Непрямий метод дозволяє посилити сигнал від комплексів антиген-антитіло за допомогою використання додаткових реагентів, зокрема вторинних антитіл.

Первинні антитіла[ред.ред. код]

Для визначення епітопів в досліджуваній тканині за допомогою ІГХ, застосовуються моноклональні або поліклональні антитіла, що мають здатність зв'язуватись виключно з досліджуваним протеїном, якщо він є в тканині. Більш специфічними є моноклональні антитіла.

Вторинні антитіла[ред.ред. код]

Специфічно зв'язуються з комплексом первинним антитілом, зв'язаним з антигеном в досліджуваній тканині. Вторинні антитіла мають в своїй структурі ферменти (пероксидаза хріну, лужна фосфатаза), завдяки яким комплекс антиген-антитіло-вторинне антитіло може бути візуалізований при реакції з хромогенним субстратом (діамінобензидин, BCIP тощо).

Сфери застосування ІГХ[ред.ред. код]

ІГХ має застосування як в науково-дослідній так і в рутинній клінічній практиці.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Даний метод широко застосовуєтья в базовій науково-дослідній роботі для визначення протеїнів або підтвердження результатів інших методів дослідження білків, або більш точних методів — мас-спектрометрія, ПЛР в реальному часі.

Клініка[ред.ред. код]

Крім того, ІГХ активно застосовується в рутинні клінічній роботі, зокрема для визначення експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів при раку молочної залози, на основі чого визначається подальша тактика лікування.[2] За допомогою ІГХ визначають маркери проліферації при раку щитоподібної залози.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ramos-Vara JA Technical Aspects of Immunohistochemistry // Vet Pathol, 42 (2005) (4) С. 405–426. — DOI:10.1354/vp.42-4-405. — PMID:16006601.
  2. Yager JD Estrogen carcinogenesis in breast cancer // New Engl J Med, 354 (2006) (3) С. 270–82. — DOI:10.1056/NEJMra050776. — PMID:16421368.
  3. Dinets A, Hulchiy M, Sofiadis A, Ghaderi M, Höög A, Larsson C, Zedenius J. Clinical, Genetic and Immunohistochemical Characterization of 70 Ukrainian Adult Cases with Post-Chornobyl Papillary Thyroid Carcinoma. // Eur J Endocrinol, 166 (2012) С. 1049-60. — DOI:10.1530/EJE-12-0144. — PMID:22457234.