Імуноферментний аналіз (ELISA)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Імуноферментний аналіз)
Перейти до: навігація, пошук
Втручання:
ELISA
Microtiter plate.JPG
Мікротитрувальна плашка на 96 лунок, що застосовується для проведення ELISA.
ICD-10 code:
ICD-9 code: [1]
MeSH D004797
Інші коди:

Імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA) або, точніше, ферментний імуносорбентний аналіз (англ. enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA) — імунологічний метод для визначення наявності певних антигенів, що заснований на ідентифікації комплексів антиген-антитіло. Широко використовується в науково-дослідній роботі та клінічній лабораторній діагностиці.

Загальний принцип ELISA[ред.ред. код]

Основний принцип ELISA — реакція антиген-антитіло. Якщо антиген (молекула-мішень) являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались первинні антитіла, що були за своєю природою поліклональними. Розробка і застосування моноклональних антитіл дало змогу значно покращити специфічність імуноферментного аналізу.

Процедура[ред.ред. код]

Існує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв'язування антитіла з антигеном-мішенню. Один з них — це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів.

Схема проведення аналізу
  1. Підготовка підкладки для фіксації досліджуваного зразка;
  2. Зразок, у якому хочуть виявити специфічну молекулу або мікроорганізм, фіксують на твердій підкладці, наприклад на пластиковій мікротитрувальній плашці, що зазвичай має 96 лунок;
  3. До фіксованого зразка додають антитіло, специфічне до маркерної молекули (первинне антитіло), потім промивають лунку, щоб видалити молекули первинного антитіла, які не зв'язалися;
  4. Додають вторинне антитіло, що специфічно зв'язується з первинним і не взаємодіє з маркерною молекулою. До цього антитіла приєднаний фермент (наприклад, лужна фосфатаза, пероксидаза або уреаза), що може каталізувати перетворення незабарвленого субстрату в забарвлений продукт. Промивають лунку, щоб видалити молекули, які не зв'язалися;
  5. Додають незабарвлений субстрат, що впізнається та утилізується ферментом;
  6. Проводять якісне або кількісне визначення пофарбованого продукту, за допомогою оцінки оптичної щільності.

Застосування[ред.ред. код]

Ферментний імуносорбентний аналіз широко застосовується для діагностики різноманітних інфекційних захворювань, ракових процесів (в основному завдяки специфічним білкам і пептидам), визначення різноманітних низькомолекулярних сполук, таких як токсини, лікарські засоби тощо

Ресурси[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Б. Глік, Дж. Пастернак, Молекулярна біотехнологія, Москва, Мир, 2002.