Ім'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Див. також: Власні назви

Ім'я — власна назва персони, організаційної одиниці (наприклад: підприємства), речі, продукта (бренда), ідеї або концепції. Звичайно виконує ідентифікаційну функцію — щоб розрізняти членів одного класу. Згідно з сучасними науковими дослідженнями[1] імена утворюють ідентифікаційний реєстр (індекс) індивідуумів в межах певної інформаційної множини.

Науковим дослідженням імен займається галузь мовознавства — ономастика, котра досліджує історію, використання та походження імен, тобто коннотація імені. Інша частина ономастики займається теоретичним дослідженням імен, тобто питанням: що є іменем? Це теорія основного значення імені — денотація імені.

Антропономастика є частиною ономастики котра досліджує власні назви персон — імена, прізвища та псевдоніми.

у МІФОЛОГІЇ

У морфології ім'я — загальна назва для іменників, прикметників і числівників, що об'єднуються граматичною катего­рією відмінка і протиставляються дієсловам і прислівникам.[2]

Особове ім'я[ред.ред. код]

Ім'я дитини визначається за згодою батьків. Ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько. По батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала батьком.

Імена в Україні[ред.ред. код]

За даними Укрдержреєстру 2013 дітей найчастіше називали іменами:[3]

Імена в дослідженнях[ред.ред. код]

  • Російські соціологи провели дослідження, щоб визначити жіночі імена, які найбільше подобаються чоловічій статі. У ході роботи опитано понад 50 тисяч респондентів, які висловили свою думку щодо найкращого імені.[4]
Результати: чоловіки віддають перевагу іменам Анастасія, Вікторія, Катерина — ця трійка фаворитів набрала найбільше голосів. За ними йдуть Тетяна, Наталя, Ксенія. Чоловіки називали різноманітні імена, але попереду опинилися шість вищезгаданих.

Імена людей в різні часи і у різних суспільствах[ред.ред. код]

Найдавніші імена людей у всіх народів — це просто прізвиська, які давали їм оточуючі. Як правило прізвисько відображало характерну особливість людини, яка відрізняла її серед інших — Швидкий, Веселий, Кривоніс, Мила і т. д. Також відомо, що в минулому у багатьох народів прийнято було давати людині декілька імен — одне при народженні, інше — коли людина ставала дорослою, крім того імена могли змінюватись, коли людина здійснювала певний вчинок (добрий чи поганий) або займала нове положення у суспільстві. Цікаво також, що дитині могли давати як ім'я яке означає гарну якість (щоб людина мала цю якість коли виросте) так і погану (щоб дитину не чіпали злі духи).

З розвитком сімейно-родових відносин спосіб найменування людей починає змінюватись. Поряд з власним іменем починає вживатись ім'я батька, а також родове ім'я (прізвище) — ім'я спільне для членів даної родини, роду. В деяких суспільствах до імені людини додають також ім'я його сина, або назву місцевості звідки він родом. Яскравий приклад — класичні мусульманські (арабські імена). Наприклад абу Хасан, Мухаммад ібн Ахмед Ісфахані перекладається як батько Хасана, Мухаммад син Ахмеда з Ісфахану. Можливий варіант (характерний також для біблійських персонажів) — Мухаммад ібн Мустафа ібн Ахмед ібн Хасан … — Мухаммад син Мустафи сина Ахмеда сина Хасана і т.д… У складі арабського імені також може бути присутнє прізвисько або ім'я родини (відповідник укр. прізвища).

В більшості країн Близького Сходу, Центральної Азії, а також у східнослов'янських країнах до останнього часу зберігся спосіб повного іменування людей типу — Іван (ім'я) Степанович (по батькові) Непийпиво (прізвище), тобто Іван син Степана з родини Непийпиво. При цьому при близькому спілкуванні так само як і в інших народів людину можуть називати лише по імені, або прізвиськом. Останнім часом в ділових стосунках набуває поширення європейська модель іменування — Іван Непийпиво, тобто лише ім'я та прізвище людини.

Первісно власні імена людей у всіх народів утворювались за допомогою слів рідної мови. Після появи тісніших контактів між різними народами, зокрема після поширення світових релігій і іноземних культур у багатьох народів стали поширюватися імена іншомовного походження — у мусульманських країнах — арабські, у християнських — грецькі, староєврейські і латинські. Саме така ситуація в Україні і Росії — багато імен грецького походження. Приклад — Григорій (грецьк. Швидкий) і т. д.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ernst Hansack: Das Wesen des Namens. In: A. und S. Brendler: Namenarten und ihre Erforschung. Hamburg 2004, S. 51-69.
  2. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. — К.: Вища школа, 1985. — 360 с. — С. 93.
  3. http://drsu.gov.ua/show/11523
  4. Якщо вірити чоловікам…//Газета «Сільські Вісті» 12 червня 2012 року № 68 (18808)

Посилання[ред.ред. код]