Інарі (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інарі
фін. Inari[1]
фін. Inarijärvi[1]
півн.-саам. Anárjávri[1]
інарі-саамськ. Aanaarjävri[1]
кол.-саам. Aanarjäu'rr[1]
Інарі
Інарі
68°57′34″ пн. ш. 27°36′06″ сх. д. / 68.95965110002778431° пн. ш. 27.601706900027778602° сх. д. / 68.95965110002778431; 27.601706900027778602Координати: 68°57′34″ пн. ш. 27°36′06″ сх. д. / 68.95965110002778431° пн. ш. 27.601706900027778602° сх. д. / 68.95965110002778431; 27.601706900027778602
Розташування
Країна  Фінляндія[1]
Регіон Інарі[1]
Розташування Лапландія, Фінляндія
Геологічні дані
Тип водосховище (1964) і lake or pondd[1]
Розміри
Площа поверхні 1040,28  км²
Висота 118,03 м і 115,67 м
Глибина середня 15  м
Глибина макс. 92  м
Довжина 80  км
Ширина 50  км
Берегова лінія 3308  км
Об'єм 15,9  км³
Вода
Період оновлення 3,4 рік[2]
Басейн
Водний басейн Paatsjoki basind
Вливаються Камасйокі, Івалойокі
Витікають Паз
Площа басейну 14 512 км²
Країни басейну Фінляндія
Інше
Geonames 656656
Інарі (озеро). Карта розташування: Фінляндія
Інарі (озеро)
Інарі (озеро) (Фінляндія)
Мапа

CMNS: Інарі у Вікісховищі

І́нарі (Інаріярві, фін. Inarijärvi або Inarinjärvi, швед. Enare träsk, норв. Enaresjøen) — озеро на півночі Фінляндії, в провінції Лапландія. Розташоване на північ від полярного кола. Є третім за величиною озером Фінляндії.

Площа 1040,28 км ². Глибина до 92 метрів. Розташоване на висоті 119 м над рівнем моря.

На озері розташовані населені пункти Партакко, Вяюля, Інарі, Копелло та інші. [3]

Географія[ред. | ред. код]

Географічне положення і розміри улоговини[ред. | ред. код]

Берег озера заболочений, сильно порізаний. [4]

Притоки і стік[ред. | ред. код]

В озеро впадає понад 20 річок, найбільші з яких Камасйокі і Івалойокі.

З озера витікає річка Патсйокі, якою озеро сполучається з Баренцевим морем. Стік регулюється російською ГЕС "Кайтакоскі" згідно з угодою «Про регулювання водного режиму озера Інарі допомогою гідроелектростанції Кайтакоскі». Вона була підписана в 1959 році між урядами СРСР, Норвегії та Фінляндії. Предметом угоди є контроль за рівнем води в озері Інарі, що знаходиться на території Фінляндії, і річки Патсйокі, що протікає територією Фінляндії, Росії та Норвегії.

На річці Патсйокі розташовано сім гідроелектростанцій, з них 5, об'єднані в Каскад ГЕС ВАТ «ТГК-1» і 2 входять в енергетичний комплекс Норвегії. Регулюючою станцією водної системи є ГЕС "Кайтакоскі" — перша із станцій, що безпосередньо впливає на рівень води, необхідний для функціонування станцій, розташованих нижче за течією.

Для оперативного вирішення питань, що виникають у ході роботи складного гідроенергетичного комплексу, створена тристороння комісія. У числі її основних завдань — розробка і контроль виконання графіків скидання води з озера Інарі, а також координація робіт з ремонту обладнання на російських і норвезьких ГЕС.

Лід[ред. | ред. код]

Замерзає у листопаді, скресає у березні. [5]

Острови та півострови[ред. | ред. код]

На озері 3318 островів, найвідоміші — Хаутуумаасаарі (острів-цвинтар), який служив кладовищем для древніх саамів, і Уконківі[en] (камінь Укко), місце жертвопринесень давніх жителів Лапландії.

Рослинний і тваринний світ[ред. | ред. код]

У річці водиться форель, озерний лосось, окунь, щука та інші. Поширено рибальство.

Найбільші озера Європи [6]
Озеро Площа
поверхні
води, км²
Обсяг,
км³
місця роз-
положення
(країна)
Ладозьке 17700 908 Росія Росія
Онезьке 9720 285 Росія Росія
Венерн 5550 180 Швеція Швеція
Чудсько-
Псковське
3550 25,2 Росія Росія
Естонія Естонія
Веттерн 1900 72 Швеція Швеція
Сайма 1800 36 Фінляндія Фінляндія
Біле 1290 5,2 Росія Росія
Вигозеро 1140 7,1 Росія Росія
Меларен 1140 10,0 Швеція Швеція
Пяйянне 1065 ... Фінляндія Фінляндія
Ільмень 1200 12,0 Росія Росія
Інарі 1000 28,0 Фінляндія Фінляндія

Фотографії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф NLS Geographic Names RegisterNational Land Survey of Finland.
  2. http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-17
  3. indexr3536.html Топографічна карта. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 23 лютого 2011. 
  4. [1][недоступне посилання з червня 2019]
  5. Інарі. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1978.
  6. Атлас океанов. Термины, понятия, справочные таблицы.— М.: ГУНК МО СССР, 1980. С.140—147.
  7. Ivalon Lentopalvelu. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 23 лютого 2011. 
  8. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]