Інвар

Інва́р (рос. инвар, англ. invar, нім. Invar, від лат. invariabilis — незмінний) — сплав сталі з нікелем (близько 36% Ni).

Інвар — матеріал з низьким коефіцієнтом теплового лінійного розширення (α = 10^-6 град^-1), лінійні розміри виробу виготовленого з інвару майже не змінюються при зміні температури до 100 ^оС. Застосовується для виготовлення точних вимірювальних приладів, мір довжини, регуляторів температури, у виробництві електровакуумних приладів, годинників та інших приладів точної механіки.

Інвар винайшов у 1896 році швейцарський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1920 Гільйом Шарль Едуард (фр. Charles Édouard Guillaume). Нобелівська премія була присуджена Ш. Ґійому за вклад, який він вніс у точність вимірювань у фізиці завдяки відкриттю аномалій у сплавах нікелю і сталі. Ш. Ґійом відкрив і дослідив сплави з аномальною поведінкою коефіцієнту теплового розширення — інвар та елінвар.

Див. також

• Ковар
• Елінвар

Література

• Чолаков В., «Нобелевские премии. Ученые и открытия», — Москва, "Мир, 1986, — 368 с.
• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.