Інваріанти електромагнітного поля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інваріанти електромагнітного поля — функції напруженостей електричного та магнітного полів, які не змінюються при переході від однієї системи відліку до іншої.

Електричне і магнітне поле, створені зарядами і струмами, для спостерігачів у різних системах відліку суть різні. Це неважко зрозуміти, розглянувши поле, створене зарядом. Для спостерігача в тій системі відліку, відносно якої заряд непорушний, це поле чисто електричне, а спостерігач, який рухається відносно заряду, зафіксує як електричне, так і магнітне поле, оскільки в його системі відліку заряд рухається, створюючи струм.

Однак, із напруженостей електричного та магнітного полів можна сформувати певні вирази, які будуть однаковими в будь-якій системі відліку. Ці вирази називаються інваріантами електромагнітного поля.

Існує два інваріанти[1]:

,

де 4-тензор електромагнітного поля, одиничний антисиметричний тензор.

В звичніших позначеннях ці інваріанти переписуються як

де — напруженість електричного поля, — напруженість магнітного поля.

Наслідки[ред. | ред. код]

Якщо електричне і магнітне поле перпендикулярні одне до іншого в одній системі відліку, то вони перпендикулярні в усіх інших системах відліку. Якщо напруженості електричного і магнітного полів дорівнюють одна одній в одній системі відліку, то вони дорівнюють одна одній у будь-якій іншій системі відліку.

Якщо в якійсь системі відліку E > H, то це залишатиметься справедливим у будь-якій системі відліку. Якщо між векторами та гострий або тупий кут в одній системі відліку, то це справедливо для будь-якої іншої системи.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля. Москва: Наука.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.