Інвертаза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інвертаза, також сахараза (β-D-фруктофуранозид-фруктогідраза, К.Ф.3.2.1.26) — фермент вуглецевого обміну[1] класу гідролаз і групи глюкогідраз, що каталізують гідроліз ди-, три-, та моноцукрів (сахарозу, рафінозу, генціанозу і стахіозу) по глюкозидних зв'язках в їхніх молекулах.[2] Найактивніше гідролізує сахарозу з утворенням відновлюваних цукрів — глюкози і фруктози. Інвертаза є одним з ключових ферментів вуглеводного обміну в рослині, а за активністю її можна прогнозувати перерозподіл в органах рослин транспортних і метаболічних форм цукрів.[3]

Для промислового використання, інвертазу зазвичай отримують з дріжджів. Вона також синтезується бджолами, які використовують її, щоб зробити мед з нектару (інвертаза також міститься в меді). Оптимальна температура, при якій швидкість реакції є максимальною становить є 60° C, а оптимальний рН — 4,5.[4]

За показниками активності дегідрогенази, інвертази, поліфенолоксидази визначають ферментативну активність ґрунту.[5] Активність ферменту інвертази вказує на інтенсивність процесів утилізації вуглеводів (які надходять до ґрунту, головним чином, у складі рослинних решток[6]) ґрунтовою мікрофлорою, рівень природної родючості, та окультурювальний вплив різних агрозаходів.[5][6] Активність цього ферменту перебуває у тісному зв'язку із вмістом органічної речовини в грунті.

Примітки[ред.ред. код]

  1. О.О. Орлов Забезпеченість охорони видів судинних рослин, занесених до ІІІ видання Червоної книги України, в об’єктах природно-заповідного фонду Житомирської області // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету Науково-теоретичний збірник. — 2009, № 1
  2. Кулік А. Ф., Василюк О. М. Ферментативна активність ґрунтів байрачних біогеоценозів Присамар’я // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель Збірник наукових праць. — 2011, Вип. 40
  3. О.В. Баланда, Н.Г. Чернега Вплив 6-БАП на активність ферменту сахарази в рослинах кукурудзи за різних температурних умов // Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України Електронне наукове фахове видання. — 2011, № 3(25)
  4. Hubert Schiweck, Margaret Clarke, Günter Pollach "Цукор" в енциклопедії Ульмана промислової хімії 2007, Wiley-VCH, Weinheim. DOI : 10.1002/14356007.a25_345.pub2
  5. а б Г.О. Цигічко, О.І. Маклюк. Ферментативна активність чорнозему опідзоленого за умов ведення органічної системи землеробства // Агрохімія і ґрунтознавство Міжвідомчий тематичний науковий збірник. — 2011, Вип. 74
  6. а б Кутова А.М. Вплив удобрення сільськогосподарських культур на ферментативну активність грунту в прикореневій зоні // Агрохімія і ґрунтознавство Міжвідомчий тематичний науковий збірник. — 2009, Вип. 71

Див. також[ред.ред. код]