Інге III (король Норвегії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печатка короля Інге III

Інге III ( 1185 - 1217) - король Норвегії з 1204 до 1217 року. Часто його також називають Інге II з огляду на невизнання біркебейнерами іншого Інге II, який був представником баглерів.

Життєпис[ред.ред. код]

Син Барда Гуттормсона, норвезького лендрмана, та Цецилії, доньки Сверріра I, короля Норвегії. Після смерті королів Ґокона III та Гутторма I стало питання щодо спадкоємця трону. На нього претендували два зведені брати, сини Цецилії, доньки Сверріра I - ярл Ґокон та Інге. При підтримці архієпископа Еріка Іварсона та значної частини селян новим королем у нідаросі було оголошено Інге.

Із самого початку він протистояв іншому короля Ерлінгу I, а згодом Пилипу I, лідерам баглерів, які оволоділи південною та західною частинами Норвегії. У володінні Інге III була північна частина з м.Нідарос. У ході війни 1204-1207 року східна Норвегія з містом берген багато разів переходила з рук у руки. Врешті-решт при посередництві Торі, архієпископа, та Ніколаса, єпископа Осло восени 1207 року було укладено у Квітсої мир між Інге III, його зведеним братом ярлом Ґоконом та Пилипом I, очільником баглерів. Останні визнавали Інге III королем, навзаєм отримали частки країни. Втім цей договір практично не виконувався - Пилип I продовжував титулювати себе королев та використовувати королівську печатку, а ярл Ґокон намагався скинути короля Інге III. У 1214 році останній придушив велике повстання проти своєї влади. В цьому ж році помер ярл Ґокон, а король приєднав його володіння до своїх.

У 1217 році Інге III захворів та 23 квітня помер у Нідаросі, призначивши своїми спадкоємцями брата Скуле та небожа Ґокона.

Родина[ред.ред. код]

  • Позашлюбний син Гутторм (1206 - д/н)

Джерела[ред.ред. код]

  • Byron J. Nordstrom Dictionary of Scandinavian History, Londres 1986 ISBN 0-313-22887-6 p. 290-291.