Інгмар Бергман
| Інгмар Бергман | |
| Ingmar Bergman | |
Інґмар Берґман під час зйомок фільму Сунична галявина (Smultronstället) (1957) |
|
| Дата народження: | 14 липня 1918 |
| Місце народження: | Уппсала |
| Дата смерті: | 30 липня 2007 (89 років) |
| Місце смерті: | Форе |
| Громадянство: | |
| Професія: | кінорежисер |
І́нгмар Бе́ргман або І́нґмар Бе́рґман[1][2] (
Ingmar Bergmanопис файлу; *14 липня 1918 — †30 липня 2007) — шведський режисер театру й кіно, сценарист, письменник, один з головних творців авторського кіно 20-го сторіччя.
Зміст |
Біографія [ред.]
Бергман закінчив Стокгольмський університет, де вивчав літературу і історію мистецтв. Професійно працювати у кіно він почав у 1941 році, редагуючи сценарії. Невдовзі написав власний сценарій під назвою Цькування, екранізований 1944 року.
Пізніше Бергман почав знімати власні фільми. Світове визнання здобули його режисерські роботи 1950-х — 1960-х років — «Сунична галявина», «Сьома печатка», «Усмішки літньої ночі», «Мовчання», «Персона».
Режисер активно працював у кіно й далі, причому майже до всіх своїх картин сценарії писав сам. У 1970-ті — 80-ті роки на екрани вийшли «Дотик», «Осіння соната», «З життя маріонеток», «Зміїне яйце», «Фанні й Олександр».
Інгмар Бергман, розпочавши свій шлях як театральний режисер, і надалі не розлучався з театром і ставив п'єси Шекспіра, Ібсена, Чехова, Стріндберга.
Режисер продовжував активно працювати в кіно в наступні десятиліття. У 1970-і — 1980-і роки на екрани вийшли «Шепоти і крики», фільм «Сцени з подружнього життя», що складається із низки окремих серій, «Осіння соната», «З життя маріонеток», грандіозні «Фанні та Олександр» та інші.
Основні теми творчості Інгмара Бергмана — криза релігії, криза традиційної сім'ї, криза особистості; пошуки справжніх відносин між людьми. Роблячи основну ставку на великий план осіб, які передають складну гаму почуттів, Бергман з допомогою своїх акторів висловлює найскладніші переживання екзистенціальної зустрічі людини з правдою про світ всередині і навколо себе.
Його дев'ять дітей також стали в основному діячами культури і мистецтва. Син Даніель Бергман був режисером художнього фільму «Недільні діти». Згідно з оцінками, Бергман залишив спадкоємцям близько 7,1 мільйона доларів США. Бергман був власником акціонерної компанії Cinematography Aktiebolag, пов'язаної з виробництвом кіно. Останні роки кінорежисер проводив на маленькому острові Форе в Балтійському морі, де у нього був власний будинок.
Нагороди [ред.]
Каннський кінофестиваль [ред.]
- Найкращий поетичний гумор: Усмішки літньої ночі / Sommarnattens leende (1955)
- Номінація на Золоту пальму: Усмішки літньої ночі / Sommarnattens leende (1955)
- Приз журі: Сьома печатка / Det Sjunde Inseglet(1957)
- Номінація на Золоту пальму: Сьома печатка / Det Sjunde Inseglet (1957)
- Найкращий режисер: Поруч з життям / Nära livet (1958)
- Номінація на Золоту пальму: Поруч з життям / Nära livet (1958)
- Спеціальна згадка: Дівоче джерело / Jungfrukällan (1960)
- Номінація на Золоту пальму: Дівоче джерело / Jungfrukällan (1960)
- Технічний Гран-Прі: Шепоти й крики / Viskningar och Rop (1972)
- Пальма пальм (1997)
- Приз усесвітнього журі (1998) (Спеціальна нагорода за всі роботи)
Фільмографія [ред.]
- 1946 — Криза / Kris
- 1946 — Над нашою любов'ю йде дощ / Det regnar på vår kärlek
- 1947 — Корабель до Індії / Skepp till India land
- 1948 — Музика у темряві / Musik і mörker
- 1948 — Портове місто / Hamnstad
- 1949 — Тюрма / Fängelse
- 1949 — Спрага / Törst
- 1950 — На радість / Till glädje
- 1950 — Це не може статися тут / Sånt händer inte här
- 1951 — Літня інтерлюдія / Sommarlek
- 1952 — У чеканні жінок / Kvinnors väntan
- 1953 — Літо з Монікою / Sommaren med Monika
- 1953 — Вечір блазнів / Gycklarnas afton
- 1954 — Урок любові / En lektion і kärlek
- 1955 — Жіночі сни / Kvinnodröm
- 1955 — Усмішки літньої ночі / Sommarnattens leende
- 1956 — Сьома печатка / Det Sjunde Inseglet
- 1957 — Сунична галявина / Smultronstället
- 1958 — Поруч з життям / Nära livet
- 1958 — Лице / Ansiktet
- 1960 — Дівоче джерело / Jungfrukällan
- 1960 — Око диявола / Djävulens öga
- 1961 — Як у дзеркалі / Såsom і en spegel
- 1962 — Причастя / Nattvardsgästerna
- 1963 — Мовчання / Tystnaden
- 1964 — Не лише про жінок / För att inte tala om alla dessa kvinnor
- 1966 — Персона / Persona
- 1968 — Час вовка / Vargtimmen
- 1968 — Сором / Skammen
- 1969 — Пристрасть / En passion
- 1971 — Дотик / Beröringen
- 1972 — Шепоти й крики / Viskningar Och Rop
- 1973 — Сцени з подружнього життя / Scener ur ett äktenskap
- 1975 — Чарівна флейта / Trollflöjten
- 1976 — Лицем в лице / Ansikte Mot Ansikte
- 1977 — Зміїне яйце / Das Schlangenei
- 1978 — Осіння соната / Höstsonaten
- 1980 — З життя маріонеток / Aus Dem Leben Der Marionetten
- 1982 — Фанні і Олександр / Fanny och Alexander
- 1984 — Після репетиції / Efter repetitionen
- 1985 — Двоє блаженних
- 1986 — Благословенні / De Två Saliga
- 1997 — У присутності клоуна / Larmar och gör sig till
- 2003 — Сарабанда / Saraband
Сценарист [ред.]
Театральні постановки [ред.]
- Теннессі Вільямс «Кішка на розпеченому даху»
- Август Стріндберг «Ерік XIV»
- 1957 — Генрік Ібсен «Пер Гюнт»
- 1957 — Мольєр «Мізантоп»
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
Літературні твори [ред.]
- И. Бергман. Латерна магика. — М.: Искусство, 1989.
- И. Бергман Картины. — М.- Таллинн: Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — ISBN 9985-827-27-9
- И. Бергман. Пятый акт. — Москва: Verte, 2009.
Див. також [ред.]
- 10378 Інгмарбергман - астероїд, названий на честь митця.
Посилання [ред.]
- Інгмар Бергман на сайті Internet Movie Database (англ.)
