Інгмар Бергман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інгмар Бергман
Ingmar Bergman
Фото
Інґмар Берґман під час зйомок фільму Сунична галявина (Smultronstället) (1957)
Дата народження: 14 липня 1918(1918-07-14)
Місце народження: Уппсала
Дата смерті: 30 липня 2007(2007-07-30) (89 років)
Місце смерті: Форе
Громадянство: Швеція Швеція
Професія: кінорежисер

І́нгмар Бе́ргман або І́нґмар Бе́рґман[1][2] (Аудіо Ingmar Bergmanопис файлу; *14 липня 1918 — †30 липня 2007) — шведський режисер театру й кіно, сценарист, письменник, один з головних творців авторського кіно 20-го сторіччя.

Біографія[ред.ред. код]

Бергман закінчив Стокгольмський університет, де вивчав літературу й історію мистецтв. Професійно працювати у кіно він почав у 1941 році, редагуючи сценарії. Невдовзі написав власний сценарій під назвою Цькування, екранізований 1944 року.

Пізніше Бергман почав знімати власні фільми. Світове визнання здобули його режисерські роботи 1950-х — 1960-х років — «Сунична галявина», «Сьома печатка», «Усмішки літньої ночі», «Мовчання», «Персона».

Режисер активно працював у кіно й далі, причому майже до всіх своїх картин сценарії писав сам. У 1970-ті — 80-ті роки на екрани вийшли «Дотик», «Осіння соната», «З життя маріонеток», «Зміїне яйце», «Фанні й Олександр».

Інгмар Бергман, розпочавши свій шлях як театральний режисер, і надалі не розлучався з театром і ставив п'єси Шекспіра, Ібсена, Чехова, Стріндберга.

Режисер продовжував активно працювати в кіно в наступні десятиліття. У 1970-і — 1980-і роки на екрани вийшли «Шепоти і крики», фільм «Сцени з подружнього життя», що складається із низки окремих серій, «Осіння соната», «З життя маріонеток», грандіозні «Фанні та Олександр» та інші.

Основні теми творчості Інгмара Бергмана — криза релігії, криза традиційної сім'ї, криза особистості; пошуки справжніх відносин між людьми. Роблячи основну ставку на великий план осіб, які передають складну гаму почуттів, Бергман з допомогою своїх акторів висловлює найскладніші переживання екзистенціальної зустрічі людини з правдою про світ всередині і навколо себе.

Його дев'ять дітей також стали в основному діячами культури і мистецтва. Син Даніель Бергман був режисером художнього фільму «Недільні діти». Згідно з оцінками, Бергман залишив спадкоємцям близько 7,1 мільйона доларів США. Бергман був власником акціонерної компанії Cinematography Aktiebolag, пов'язаної з виробництвом кіно. Останні роки кінорежисер проводив на маленькому острові Форе в Балтійському морі, де у нього був власний будинок.

Нагороди[ред.ред. код]

Каннський кінофестиваль[ред.ред. код]


Фільмографія[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

Театральні постановки[ред.ред. код]

Вшанування[ред.ред. код]

6 квітня 2011 року Банк Швеції повідомив про плани випуску в 2014—2015 році нової серії грошових знаків. На аверсі купюри в 200 шведських крон буде розміщений портрет Інгмара Бергмана[3][4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дещо про Фріца Ланґа, Орсона Веллса, Жака Таті, Жана Ренуара, Альфреда Гічкока й Інґмара Берґмана — Кіноколо
  2. Інґмар Берґман: відхід. — Радіо Свобода
  3. Sweden’s new banknotes and coins: сообщение на официальном сайте Банка Швеции.(англ.) (Перевірено 3 серпня 2011)
  4. Новые лица шведских крон // Бонистика. Энциклопедия банкнот мира. — 6 апреля 2011.(Перевірено 3 серпня 2011)

Джерела[ред.ред. код]

Літературні твори[ред.ред. код]

  • И. Бергман. Латерна магика. — М.: Искусство, 1989.
  • И. Бергман Картины. — М.- Таллинн: Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — ISBN 9985-827-27-9.
  • И. Бергман. Пятый акт. — Москва: Verte, 2009.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]