Інгрід Бетанкур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інгрид Бетанкур Пулесіо
Íngrid Betancourt Pulecio
ісп. Ingrid Betancourt Pulecio
Інгрид Бетанкур Пулесіо Íngrid Betancourt Pulecio
Інгрид Бетанкур Пулесіо
Íngrid Betancourt Pulecio
Сенатор Колумбії
20 липня 1998 — 23 лютого 2002
Народилася 25 грудня 1961(1961-12-25) (62 роки)
м. Богота, Колумбія Колумбія
Відома як політична діячка
Країна Франція, Колумбія[1] і Сейшельські Острови[2]
Alma mater Інститут політичних досліджень, Lycée français Louis Pasteurd і Гаріс Манчестер коледж
Політична партія Кисень-Зелена Партія
Батько Gabriel Betancourt Mejíad
Мати Yolanda Puleciod
У шлюбі з Хуан Карлос Леком
Фабріс Делойє (розлучений)
Діти Mélanie Delloye-Betancourtd
Релігія католицька церква
Нагороди

І́нгрид Бетанку́р Пуле́сіо (ісп. Íngrid Betancourt Pulecio; *25 грудня 1961, Богота) — колумбійський політик, сенатор, колишня кандидат на посаду президента Колумбії.

Народилась у 1961 році, виросла у Парижі, де її батько був дипломатом. Мати Інгрид — колишня Міс Колумбія — працювала у Конгресі. Інгрід навчалася у Паризькому інституті політичних наук, де отримала ступінь з політології. У 1994 обиралася у колумбійський парламент, а у 1998 р. стала сенатором. у 2001 р. видала мемуари, котрі стали бестселером у Парижі. Книга була перекладена англійською та іспанською мовами.

Під час президентської кампанії у лютому 2002 Інгрид Бетанкур була захоплена в заручники повстанською організацією — Революційні збройні сили Колумбії (ФАРК). Захоплення Бетанкур отримало великий розголос у багатьох країнах світу і зокрема у Франції, де вона мала подвійне франко-колумбійське громадянство. Низка державних діячів та громадян у багатьох країнах вимагали її звільнення. Більше шести років вона знаходилася в джунглях Колумбії як заручник повстанців і була звільнена лише 2 червня 2008 у результаті операції колумбійських спецслужб.

Інгрід Бетанкур одружена. Перший чоловік був французом, теперішній чоловік — колумбієць. Має двох дорослих дітей.

Посилання[ред. | ред. код]


  1. LIBRIS — 2013.
  2. https://archive.wikiwix.com/cache/index2.php?url=http%3A%2F%2Fhebdo.nouvelobs.com%2Fhebdo%2Fparution%2Fp2285%2Farticles%2Fa381461-la_nouvelle_vie_dingrid_betancourt.html#federation=archive.wikiwix.com