Інгуська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інгуська мова
ГІалгІай Ğalğaj
Поширена в: Росія
Регіон: Інгушетія
Чечня, Північна Осетія
Носії: понад 250 тис. чол.
Класифікація: Північно-кавказька сім'я
Нахсько-дагестан.-а група
Вайнахська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна: Flag of Chechen-Ingush ASSR 1978.svg Чечено-Інгушська АРСР
Flag of Ingushetia.svg Інгушетія
Коди мови
ISO 639-1 немає
ISO 639-2 inh
ISO 639-3 inh

Інгу́ська мо́ва — мова інгушів, нахського народу Північного Кавказу, який є основним населенням Республіки Інгушетія (суб'єкт РФ), а також має значне поширенння у прилеглих автономіях — Чечні та Північній Осетії.

Зміст

[ред.] Класифікація і чисельність носіїв

Інгуська мова, разом з чеченською, належить до вайнахської підгрупи нахської (нахо-дагестанської) групи кавказьких (іберійсько-кавказьких) мов.

Розмовляють інгуською мовою в світі приблизно 0,4 млн. осіб, з них понад 9/10 — в Росії, решта — в країнах колишнього СРСР, зокрема понад 10 тис. чол. у Казахстані, також у Туреччині. 164 особи з числа 455 інгушів Україні назвали інгуську в якості рідної[1].

[ред.] Характерні особливості інгуської мови

Відмітними рисами інгуської мови є:

У морфології:
У синтаксисі:
У фонетиці:

[ред.] Писемність і абетка

На початку XX ст. інгуська мова отримала писемність на основі арабської абетки. Після Жовтневої революції 1917 року писемність було перевено на латиницю192328 рр. використовували власне інгуську абетку, у 192837 рр. чечено-інгуську), нарешті 1938 року створено інгуську абетку на базі кирилиці.

Абетка 1923—1928 рр.

А а Æ æ Ä ä B b C c Č č D d E e
F f G g H h ɧ I i J j K k L l
M m N n Ņ ņ O o Ö ö P p Q q R r
S s Š š T t U u Ü ü V v X x X́ x́
Y y Z z Ž ž Ch ch Čh čh Kh kh Ph ph Th th
Qh qh Gh gh

Сучасна абетка

А а Аь аь Б б В в Г г ГӀ гӀ Д д Е е
Ё ё Ж ж З з И и Й й К к Кх кх Къ къ
КӀ кӀ Л л М м Н н О о П п ПӀ пӀ Р р
С с Т т ТӀ тӀ У у Ф ф Х х Хь хь XӀ хӀ
Ц ц ЦӀ цӀ Ч ч ЧӀ чӀ Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы
Ь ь Э э Ю ю Я я Яь яь Ӏ

[ред.] Використання інгуської мови

Інгуська — цілком сучасна мова, яка нарівні з російською має офіційний статус у Республіці Інгушетія; широко представлена в ЗМІ (на телебаченні і в пресі), щоправда, обмежено в Інтернеті.

[ред.] Приклад

«Заповіт» Т. Шевченка інгушською мовою (переклав Хаджі-Бекір Муталієв)

ВАСКЕТ
Велча оаш дӀаволлалаш
Лакхача, цу гув тӀа,
Езача са Украинан
Шерача арен тӀа:
Яьржа яда уж аренаш,
Дода Днепр, лоамаш
Гуча,— хозаргйолча сона
Додаш цо ю гӀараш!
Сай мехкара моастагӀий цӀий,
Сийнца фордах тохаш,
Цо дихьача,— тӀаккха чехка
Уж аренаш, лоамаш
Дита водаргва со масса
Ламаз де цу далла.
Бакъда, из ха хьаотталца,
Вовзац сона даьла.
Со дӀаволла, тӀаккха гӀовтта,
ГӀабаш вӀашагӀдаха,
МоастагӀий из бирса во цӀий
Мукъаленах тоха!
ТӀаккха, шоай дезалла юкъе,
Мукъа, керда дахаш,
Во ца оалаш, кӀаьда аьле,
Со а виц ма велаш.

Джерело: Українська бібліотека

[ред.] Примітки

  1. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  2. Эргативная конструкция предложения в энциклопедии «Кругосвет» (рос.)

[ред.] Джерела і посилання

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами