Інгігерда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
О. І. Транковський. Ярослав Мудрий і шведська принцеса Інгігерда

Інґіге́рда (також відома під церковним ім'ям Ірина, народилась близько 1001 — померла 10 лютого 1050) — дочка шведського короля Улофа Шетконунга (Olof Skötkonung, Skottkonung), і Астрід Мекленбурзької (швед. Estrid), доньки ободритського князя, друга дружина Ярослава Мудрого, з яким побралася 1019 року (в цей рік Ярослав захопив Київський престол).

Біографія[ред.ред. код]

Інгігерда, принцеса Швеції, мала вийти заміж за короля Норвегії Олафа II - в якості гарантії миру між Швецією та Норвегією відповідно до рішення тинга в Уппсале в 1017 році . Весілля мало відбутися восени на кордоні двох держав на березі річки ельв. Відповідно до досягнутих угод восени 1018 Олаф II прибув на кордон для побачення з нареченою та її батьком, але їх там не виявилося. Відправлені до Швеції гінці привезли невтішне звістка: ще влітку до Улофа Шетконунга прибули посли від новгородського «конунга Ярицлейва», шведський король видав свою дочку за сина Київського князя Володимира і майбутнього правителя всієї Київської Русі Ярослава Мудрого , який княжив тоді в Новгороді , а Олаф II одружився з її зведеної сестри Астрід. В Новгород Інгігерда прибула влітку 1019 (або 1016) року. Судячи з «Саги про Олафа Святого» Сноррі Стурлусона , за шлюбним договором у придане принцеса Інгігерда отримала місто Альдейгаборг (до 1703 Ладога, нині село Стара Ладога) з прилеглими землями, які відповідно до гіпотези А. М. Шегрена на заході отримали з тих пір назву Інгрії (землі Інгігерди, по фінському вимові - «Інкерінмаа»), а посадником (ярлом) Ладоги (Альдейгаборг) був призначений на прохання Інгігерди - ярл Вестра-Йоталанда Регнвальд Ульфссон , родич Інгігерди по материнській лінії [1][2].

В «Сазі про Еймунда» про придане Інгігерди не згадується, є лише згадка про те, що ярл Ронгвальд володів Альдегіоборгом і залишився володіти ним і після укладення мирного договору між Ярославом і Брячиславом .

Вона перейшла в Новгороді в східний (православний) обряд з ім'ям Ірина (співзвучне з Інгігерда). Вважається [ ким? ] , що Інгігерда знала з дитинства слов'янську мову, так як її мати, королева Астрід, була дочкою ободритського князя.

Інгігерда була другою дружиною Ярослава, оскільки першу дружину руського князя в 1018 році захопив у полон польський король Болеслав і разом із сестрами Ярослава назавжди відвіз до Польщі. [3] Імовірно саме перша дружина народила Ярославу сина Іллю, який помер у дитинстві. Одружившись з Інгігердою Ярослав поріднився із норвезьким королем Олафом Святим і німецьким цісарем Генріхом ІІ. Ярослав допомагав їм, коли Олаф Святий, Гаральд Сміливий і Магнус Добрий втікали до Києва від данського короля Канута. Потім вигнанці повернулися додому, і почалася війна. Олаф Святий загинув у бою під Стікльстедом, але Магнус із дядьком здобули норвезький престол від Канута Данського.

Під час чотирирічної війни Ярослава за київський престол з братом Святополком, Інгігерда ділить із чоловіком і долю, і недолю. Вона їде за ним у походи спочатку на Новгород, потім на Київ. Коли Ярослав хоче стратити свого брата Судислава Псковського, Ірина переконує його не наслідувати Святополка. У Києві хвора Інгігерда потрапляє в польсько-мадярський полон, але їй вдається втекти. У війні Ярослава із Мстиславом Тмутараканським княгиня робить усе, щоб брати помирилися.

Предки[ред.ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерік IV Емундсен
 
 
 
 
 
 
 
Бйорн Еріксон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерік VI Сегерселль
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Улоф Шетконунг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Скоглар-Тосте
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сігрід Горда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Інгигерда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
король ободрітів
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Естрід Ободритська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Діти[ред.ред. код]

Велика княгиня Ірина мала 10 дітей:

Сини[ред.ред. код]

  • Ілля, який помер у польському полоні 1020 року.
  • Володимир Новгородський (*1020 — †1052).
  • Ізяслав (*1024 — †1078) - одружився з дочкою польського короля Мешко II княгинею Гертрудою.
  • Святослав (*1027 — †1076) - від 2-х шлюбів залишив 5 синів.
  • Всеволод (*1030 — †1093) - одружився на грецькій царівні Анастасії (за іншими відомостями - Марії), від шлюбу з якою народився князь Володимир Мономах.
  • Ігор (†1060) - одружився на німецькій принцесі Кунігунді, графині Орламіндський.
  • В'ячеслав (*1034 — †1057) - одружився на німецькій принцесі Оді Леопольдовнеі, графині Штаденській.

Дочки[ред.ред. код]

Померла вона 10 лютого 1049 року. За іншими версіями померла в Новгороді 10 лютого 1050 року (або між 1049 та 1051), а за іншими, прийняла постриг під іменем Анна у 1054 році, й померла аж 1056 року в Новгороді. Збереглися руїни церкви Святої Ірини, збудованої на її честь.

Посилання[ред.ред. код]


  1. Джаксон Т. Н. Про Скандинавські шлюби Ярослава Мудрого і його нащадків // сайт «Росія у барвах»
  2. Карамзін М. М. ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА РОССИЙСКОГО. — Т. 2, гл. II. // Проект «Хронос»
  3. Карпов А. Ю. Ярослав Мудрый.