Індекс вулканічної експлозивності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зв'язок VEI з об'ємом тефри

Індекс вулканічної експлозивності, Індекс вулканічної активності, VEI — показник сили експлозії (вибухового виверження) вулкану, розроблений Крістофером Ньюхоллом (C. Newhall), співробітником United States Geological Survey і Стівеном Селфом (S. Self), співробітником Гавайського університету в Маноа(англ.)укр. у 1982 році.

Для визначення індексу приймаються до уваги об'єм вивергнутих продуктів, висота хмари виверження та якісні характеристики спостереження (від «помірного» до «мега-колосального»). Шкала визначена з відкритими кінцями, проте найбільше зареєстроване за історію спостережень виверження отримало індекс 8. Індекс 0 надається невибуховим виверженням, при яких виділяється до 104 м3 тефри, а індекс 8 відповідає мега-колосальному виверженню, при якому виділяється 1012 м3 тефри, а хмара піднімається на висоту 25 км. Збільшення індексу на одиницю відповідає десятикратному збільшенню спостережених критеріїв. Швидкість виверження при VEI=8 може досягати 106 куб.м/сек.

При визначенні індексу попіл, вулканічні бомби, ігнімбрит та інші продукти, пов'язані з викидами в атмосферу, розляаються однаковими. Одним з недоліків VEI часто називають відсутність врахування виділеної при виверженні енергії. Проте, цей параметр важко визначити навіть для сучасних вивержень і ще важче для доісторичних або неспостережених.

Історично відомі виверження з VEI від 3 до 6 — це виверження вулканів Тамбора (1815), Кракатау (1883), Пінатубо (1991) на Філіппінах.

Вулканічні супервиверження — це виверження вулканів, які в десятки і сотні раз сильніші за історично відомі.

Шкала експлозивності[ред.ред. код]

VEI Об'єм тефри, м3 Тип виверження Характеристика Висота
еруптивної колони, м
Частота Вплив на
тропосферу
Вплив на
стратосферу[1]
Приклади Кількість
вивержень[2]
0 < 10,000 м³ Гавайський Невибуховий < 100 постійно майже нема відсутній Кілауеа, Пітон-де-ла-Фурнез, Еребус дуже багато
1 > 10,000 м³ Гавайський / Стромболіанський Слабо вибуховий 100–1000 щоденно малий відсутній Нірагонго (2002), Рауль (2006) десятки тисяч
2 > 0,001 км³ Стромболіанський / Вулканський Вибуховий 1–5 тисяч щотижня посередній відсутній Ундзен (1792), Кумбре Вейя (1949), Ґалерас (1993), Синабунг (2010) 3477
3 > 0,01 км³ Вулканський / Пелейський Катастрофічний 3–15 тисяч раз на кілька
місяців
відчутний можливий Невадо-дель-Руїс (1985), Суфрієр-Гіллс (1995), Набро (2011) 868
4 > 0,1 км³ Пелейський / Плініанський Катаклізм 10–25 тисяч ≥ 1 року відчутний малий Майон (1814), Монтань-Пеле (1902), Ейяф'ятлайокютль (2010) 278
5 > 1,0 км³ Плініанський Пароксизм 20–35 тисяч ≥ 10 років значний відчутній Везувій (79), Фудзі (1707), Таравера (1886), Сент-Хеленс (1980) 84
6 > 10 км³ Плініанський / ультра-Плініанський Колосальний > 30 тисяч ≥ 100 років значний значний Вениаминова (c. 1750 BC), Вайнапутіна (1600), Кракатау (1883), Пінатубо (1991) 39
7 > 100 км³ ультра-Плініанський Мегаколосальний > 40 тисяч ≥ 1,000 років значний значний Мезама (c. 5600 BC), Санторіні (c. 1620 BC), Ринджані (1257), Тамбора (1815) 4
8 > 1000 км³ Супервулканічний Апокаліптичний > 50 тисяч ≥ 10,000 років значний значний Єллоустоне (640,000 BC), Тоба (74,000 BC), Оруануї (24,500 BC) 1

Примітки[ред.ред. код]

  1. VEI (Volcanic Explosivity Index),[недійсне посилання] Global Volcanism Program, Smithsonian National Museum of Natural History Accessed 21 September 2013
  2. Число вивержень даного типу за останні 10 000 років за даними Смітсоніанського інституту

Джерела[ред.ред. код]