Індикатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Індикатор (рос. индикатор, англ. indicator, нім. Indikator m, Anzeigegerät n, Sichtgerät n, Tracer m, Anzeiger m) —

1) Пристрій або речовина, які за наявності певної властивості об'єкта або явища створюють сигнал інформації про це.

2) Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію зміни якогось параметра контрольованого процесу або стану об'єкта у формі, зручній для візуального сприйняття (наприклад, індикатор годинникового типу).

3) Речовина, введення якої в розчин дає змогу провести індикацію. В гірництві застосовують ряд І., напр., індикатор рН води (концентрації водневих йонів в шахтній та ін. воді), індикатор окису вуглецю, індикатор метану, індикатор глибини шахтної підйомної установки, індикатор метиленовий-голубий, індикатор ваги, індикатор блукаючих струмів та ін.

[ред.] Дотичні поняття

ІНДИКАТОРНИЙ, (рос. индикаторный, англ. indicator, нім. Indikator-) — пов'язаний з індикацією; Наприклад:

індикаторна діаграма — графічне зображення залежності тиску пари (газу) в циліндрі поршневої машини від зайнятого нею об'єму або від положення поршня;

індикаторна потужність — потужність, що її розвивають гази в циліндрах двигуна;

індикаторна доза — доза радіоактивної речовини, введеної в об’єкт (напр., в організм для дослідження фізіологічних процесів, у вугілля для його дослідження тощо) методом мічених атомів, або індикаторним методом.

[ред.] Див. також

[ред.] Література

Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами