Індукта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Індукта (лат. inducto — ввожу) — митний податок, що збирався з купців за привезені товари у Гетьманщину в 2-й половині 17 — 1-й половині 18 століття.

Право на його одержання передавалося за відкуп. Існував поряд з евектою. Скасований указом імператриці Єлизавети Петрівни від 5 січня 1754 про ліквідацію митних кордонів на українських землях, що входили до Російської імперії. Фактично ж це було зроблено для того, щоб полегшити російському, а також іноземному торговому люду вихід на українські ринки.[1][2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Борисенко В. Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. К., 1986;
  2. Гуржій О. Гетьман Іван Скоропадський. К., 1998.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]