Індуктивність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Індуктивність (рос. индуктивность, англ. inductance, нім. Induktivität f, Induktanz f) – фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм.
Позначається здебільшого латинською літерою L, в системі СІ вимірюється в Генрі.
Дорівнює відношенню магнітного потоку Φ через контур, визначений електричним колом, до величини струму І в колі , тобто
- L = Φ / I.
Енергія магнітного поля, створеного електричним струмом у колі, визначається формулою
.
Індуктивність залежить від форми контура.
Зміст |
[ред.] Коефіцієнти індуктивності
У випадку кількох контурів зі струмом, як, наприклад, у випадку трансформатора, струм у кожному з кіл впливає на потік магнітного поля через інші контури.
.
Коефіцієнти Lij називаються коефіцієнтами індукції. Діагональні елементи Lii суть індуктивності i-тих контурів, а недіагональні елементи Lij, де 
мають назву коефіцієнтів взаємної індукції. Коефіцієнти взаємної індукції симетричні відносно перестановки індексів
.
Це твердження носить назву теореми взаємності.
[ред.] Дивіться також
[ред.] Дотичний термін
ІНДУКТИВНИЙ, (рос. индуктивный, англ. inductive, нім. induktiv) – оснований на індукції, той, що користується методом індукції.
Наприклад:
Індуктивний метод - засіб дослідження, при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів.
Індуктивний зв'язок - зв'язок між електричними колами змінного струму, що виникає при взаємодії їхніх магнітних полів.
Індуктивна логіка - розділ логіки, що вивчає логічні процеси пе-реходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне.
 |
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
