Інкерман

Інкерман
Герб Інкермана Прапор Інкермана
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Севастополь
Район/міськрада	Севастопольська міськрада
Код КОАТУУ	8536310300
Засноване	6 січня 1976
Перша згадка	фортеця згадується у XIV ст.
Населення	▲ 11 918 1 серпня 2011
Площа	2 км²
Густота населення	5 959 осіб/км²
Поштові індекси	99703—99709
Телефонний код	+380-692
Координати	044.614 00033.6144°36′49″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д.44.613611° пн. ш. 33.61° сх. д. 44.613611, 33.61
Висота над рівнем моря	6 м
Водойма	р. Чорна, Севастопольська бухта Чорного моря
Відстань
Найближча залізнична станція	Севастополь
До обл./респ. центру
- автошляхами	18,2 км
До Києва
- автошляхами	893 км
Міська влада
Адреса	99703, Інкерманська міська Рада, м. Інкерман, вул. Шевкопляса, 37, 72-29-50
Міський голова	Конопльов Валерій Валерійович

Інкерма́н (рос. Инкерма́н, крим. İnkerman, "печерна фортеця"; Каламіта, Інкірма, 1976-91 — Білокам'янськ) — місто Автономної Республіки Крим, підпорядковане Севастопольській міськраді. Розташоване по морю за 5 км від міста Севастополь і за 18 км суходолом (автошлях Н06), при впадінні річки Чорної у Севастопольську бухту. Населення 11 726 осіб (2011).

Історія

Інкерманський печерний монастир

Інкерман виник у VIII-IX століттях як візантійсько-херсонеський форпост (на місці давнішого таврського поселення), спершу відомий як Каламіта. Середньовічний православний монастирський центр. Імовірно, у зв'язку з цим існують перекази про заслання на тутешні каменоломні імператором Марком Ульпієм Траяном римського єпископа (папи) Климента I, який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув'язнення тут у VII столітті папи Мартина I. У 1427 році Олексій Комнін, правитель князівства Феодоро, збудував тут фортецю. Від 1475 року Інкерман перебував під контролем Османської імперії. Після приєднання Кримського ханства (1783) перебував у складі Російської імперії. У 1820 році тут побудовано 2 маяки, найвищі в країні. З історії Кримської війни 1853—1856 відома Інкерманська битва, що відбулася 5 листопада (24 жовтня) 1854 року. Тоді російська армія зробила спробу скинути війська союзників у море та деблокувати Севастополь. Попри загальну невдачу, севастопольці тоді виграли час, аби укріпити місто. В XIX-XX століттях Інкерман розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався). Статус міста Інкерман отримав у 1976 році під ім'ям Білокам'янськ. У 1991 році місту була повернена його історична назва.

Визначні пам'ятки

• Печерний монастир (датування печер можливі від VII-IX століттям, до XV століття; інші споруди належать XIX століттю; Свято-Климентьєвський Інкерманський чоловічий монастир);
• Руїни фортеці Каламіта (XV століття);
• Печерні міста Інкермана.

Транспорт

• Через місто проходить залізниця Сімферополь—Севастополь (станція Інкерман-1).

Див. також

• Інкерманська битва
• Інкерманський завод марочних вин

Література

• Енциклопедія історії України, — К: Наукова думка, 2005. — Т. 3, 672 °C.
• ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974.
• Бертье-Делагард А. Л. Каламита и Феодоро. «Известия Таврийской ученой архивной комиссии», 1918, вып. 55;

Посилання

• Панорами Інкермана
• Інкерман - Печерне місто